Розділ 2 Над можливість та відповідальність

Олександр все більше почувався як спостерігач в власному житті. Він хоча і не був вже тим активним чоловіком, що колись прагнув змінити світ через бізнес і амбіції, але всеодно. Тепер він був людиною, яка хоч і сидить осторонь, та все одно намагається знайти свій шлях, не переступаючи межу між добром і злом в бік зла. Тобто обрати добро і мати для цього добру волю. Також просити в молитві у Господа розуму, щоб розумно користуватися цим даром.

Дар, який він отримав, хоч і залишався таємницею для всіх, почав давати про себе знати. Якось він почув думки своєї сусідки, жінки середнього віку, яка ніколи не могла зберегти велику суму грошей. Вона хотіла відправити своїх дітей на навчання до столиці, але все її життя оберталося навколо звичайної рутинної роботи до якої вона була прив'язана звичкою і не більше.

Її думки були досить ясними: "Як би я могла влаштувати дітей в столицю? Мені не вистачає грошей. Я навіть не знаю, чи варто мені про це мріяти." Олександр не міг просто проігнорувати це. Він почав розмірковувати, чи варто йому допомогти цій жінці і головне чим. Він не розумів до кінця, як саме він може це зробити, але знав, що може допомогти їй прийняти правильне рішення, кинути цю рутинну і невдячну роботу. І він зрозумів, що це не робиться з бухти барахти, тому сів за кеомп'ютер, підключив штучний інтелект і зробив глибокий аналіз. Але не вистачало показників, тому він впровадив схему  ,, якщо так, то тоді '' і долучивши до цього свій дар передбачення,він знайшов правильне рішення саме для неї, але вирішив не поспішати. Дар передбачення: це можливість читати думки і дуже великий аналіз з дуже великою базою даних. Тільки так він уявляв собі передбачення. І це можливо було тільки з волі Господа, він в цьому був певен.

Замість того, щоб сказати тій жінці прямо, він вирішив залишити невеликий натяк — йому стало зрозуміло, що інколи навіть добрі наміри можуть стати причиною для великого впливу на людину, і це вона вважатиме, що це не її рішення, що не зовсім добре. Він допоміг їй порадою з газет, які він прогнав через комп'ютер по схемі відповідності своїм передбаченням і  не лише на одну тему  і подумав, як надати їй можливість розглянути кілька варіантів, щоб вона обрала саме той варіант, бо то логічно, що й призвело до того, що вона знайшла нову роботу, яка дозволила їй відкласти певну суму грошей.

Але навіть коли він робив добро, Олександр почувався себе незручно. Він розумів, що інколи його дії можуть мати незаплановані наслідки не пов'язані навіть з тими кому він робить добро, тому що він змінює події і це впливає на навколишніх. В своїй внутрішній боротьбі з власними сумнівами, Олександр зрозумів, що просто бажання допомогти вже не було достатнім. Тепер він відповідав не лише за свої вчинки, але й за наслідки своїх рішень, навіть якщо вони здавалися абсолютно безпечними. Тому комп'ютер і штучний інтелект були необхідні і він це розумів і терміново впроваджував з Божою допомогою звичайно.

І хоча його дар залишався таємницею для всіх, Олександр почав поступово навчатися використовувати його з обережністю, пам'ятаючи, що кожен його вибір має свої наслідки. Тому аналітика, на комп'ютері завдяки штучному інтелекта це добре, але рішення підказував дар передбачення, який дав Господь. І він розумів, що так повинно бути.Він не хотів ставати тією людиною, котра думає, що може управляти іншими через свої здібності. Його метою було залишатися скромним, не виставляти себе на показ, а просто виконувати свої обов’язки, допомагаючи іншим, коли це було справедливо і в межах його можливостей. А також він розумів небезпеку того, що завжди матиме місце бажання використати його в корисних цілях. А ще він повинен був думати про те, щоб добро для одного не зашкодило багатьом людям. Тому аналітика і ще раз аналітика на комп'ютері і Бог в поміч.

"Я не повинен змінювати життя людей заради власних амбіцій," — думав він, коли розмірковував про те, чому цей дар насправді був йому даний.

Інколи Олександр дивувався тому, як часто він починав отримувати допомогу від зовсім несподіваних людей. Йому приносили подарунки, інколи просто продукти, а інколи навіть просто добрі слова. Він почувався трохи незручно, але не відмовлявся, бо розумів, що це була допомога від людей, які відчували в ньому щось важливе саме для них. І це було дивно, бо це було диво від Господа.

"Можливо, Бог хоче, щоб я зрозумів, як це — допомагати не тільки заради власної вигоди," — подумав він. І це було важливо: допомагати безкорисливо це було дуже важливо, але Олександр розумів, треба дивитись і на людей. Наприклад міліардер, який має десять міліардів, має змогу дати один мільярд на те, щоб допомогти мільйонам людей і тільки так а не інакше.