#vidverto

***

Час дуже сильно змінює людей,
І надто тих, хто йшов тернистими стежками,
Хто знає холод-голод днів-ночей,
І сльози сивої, ще молодої мами.

Везти не вивезти, й нема кому продать
Тяжку пожовклу ношу за плечима,
А треба рухатись, і навіть не кульгать,
Щоб приховать печаль свою незриму.

Й немає значення – ти їдеш чи ідеш,
Чи то втікаєш, чи наздоганяєш –
Час не спиняється, як раптом упадеш,
Ран не лікує, і не співчуває.

Він дуже тонко відшліфовує броню,
Щоб менше натирала душу й тіло,
І вчить минати попелище і стерню,
Щоб не скололо і не спопеліло...

Подобається

#3707 в Різне
#959 в Поезія

Відредаговано: 06.01.2022