#vidverto

Сідаю у пустий нічний вагон

Сідаю у пустий нічний вагон —
Холодна міжміська дорога
Від жовтих до зелених зон
Так близько і чому ж так довго?

Живу у ритмі руху поїздів,
Під голос машиніста засинаю,
Від літа до зимових холодів —
Робота й дім, від краю і до краю.

Мій фітнес — із перону на перон,
Та від посадки і до прибуття,
А зранку в переповнений вагон...
Життя — це рух, дорога — це життя!

***

Ламбада на рингтоні
У дідуся в вагоні,
Й усмìшка мимоволі – назад, назад, назад
Відмотується плівка,
До рідної домівки,
До затишку й бабусиних порад.
Маленька сіра шубка –
Несу дрівцят до грубки,
Ось-ось піде по хаті тріскучий теплий дух,
І каша гарбузова
З печі – уже готова,
І вітер за шибками морозний майже вщух.
Тут пахне пирогами,
Красиві коси мами,
Плету їх вечорами в дитячий колосок,
Та голос машиніста...
Ми прибуваєм в місто,
Шкода, що не в дитинство куплений квиток.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше