Видалено для всіх

РОЗДІЛ 1. СІМНАДЦЯТЬ СЕКУНД

       Соня вдарила Кубу по руці. Кадр смикнувся. Але хлопець, зареготавши, знову націлив на неї телефон. 

"Я САМА ЙОМУ НАПИСАЛА"

Ці слова закривали половину екрану. Соня спробувала пройти повз, але Куба заступив їй дорогу. Відео обірвалося на її розлюченому обличчі. 
У класному чаті вже назбиралося 11 реакцій. Одна дівчина написала "знову почалося", інша попросила скинути без тексту,щоб зробити стікер. 
       Яра впізнала скриншот. Вчора вона випадково надіслала його в чат, де були Макс, Лея і Тім. Замість фотографії старої вивіски для презентації натиснула на сусідню  мініатюрку. Видалила,поки ніхто не встиг нічого написати. 
        Майже.
        "Макс : 17 секунд. Ти рекордсменка" - прийшло тоді
Вранці зі скрину зробили відео. Яра відштовхнула стілеці і вибігла з класу. Куба стояв біля шафок другого поверху. Соня щось говорила йому, стискаючи ремінець рюкзака. Люди навколо вже почали діставати телефони. 
         - Видали,- сказала Яра
         - Я тобі що, винен?
         - Я за відео.
         - А я за твою зачіску. Зараз поради дам. 
Він дістав телефон, включив камеру і повернув її до Соні. Яра схопила його за зап'ясток. Куба смикнув рукою,телефон випав і вдарився об підлогу. Тріск було чути наіть крізь гомін коридору..
Куба підняв телефон,скло на якому розійшлося довгою тріщиною.
          - Ти попала.
Яра відступила на пів кроку. Телефони довкола повернулися до неї,хтось вже знімав нове відео, хтось вів пряму трансляцію. Макс протиснувся крізь натовп, став між нею та Кубою.
          - Відчепись від неї, - сказав він.
          - Вона мені екран розбила!
          - Тоді плати.
          - Плати сам! - ляпнула Яра. - За те, що лізеш до людей із камерою.
Макс різко обернувся.
          - Яро, заткнися! 
Яра вже відкрила рота,щоб грубо відповісти, але передумала,коли побачила Соню. Соня вже йшла до сходів. Їй довелося обійти двох хлопців, які перекрили прохід, намагаючись зняти її обличчя на камеру. 
          - Соню! - гукнула Яра  
Соня підняла середній палець. Яра навіть не зрозуміла, кому саме.
          - Усі до мого кабінету! Негайно! І телефони приберіть! - гримнула пані Ева.
Шкільна педагогиня стояла біля дверей свого кабінету,який був саме біля компанії. Куба миттєво змінив голос і почав пояснювати, що на нього напали.

***

За пів години Яра сиділа навпроти пані Еви, поки та записувала прізвища всіх причетних. Куба вже пішов зі шкільним секретарем телефонувати батькам. Ярі теж доведеться відшкодувати розбитий екран. Вона сама схопила його за руку, це нікуди не поділося від того, що він поводився як придурок.
          - Покажи,що він знімав, - попросила пані Ева. 
Яра відкрила класний чат. Під відео з Сонею хтось напсав "тепер нехай сама все пояснить". Ще хтось поставив купу смайлів.
Педагогиня переглянула запис, попросила зберегти його і запитала, звідки взявся напис. 
Яра розповіла про вчорашню помилку, про чат з трьома друзями, про торішній скрін, який залишився в її старій папці та його наслідки. 
          - Чому ти його зберігала? 
          - Бо там бракувало половини розмови. Хотіла колись зрозуміти,що сталося
          - І зрозуміла?
Яра похитала головою.
          - Тоді залишимо цю частину для розмови із Сонею, - сказала пані Ева. - Без її участі ніхто не вирішуватиме, що публікувати про неї. 

Яра вже збиралася вийти, коли на телефоні засвітилося нове повідомлення в класному чаті. Посилання на сторис. 
Чорний фон, білий текст.

"15:30 За ліцеєм. Повна версія переписки. Соню можете запросити"
Нижче: @seventeen.seconds.

Ева переслала посилання директорці й попросила чергового вчителя бути після уроків біля чорного виходу з ліцею. Яра записала нік аноніма в блокнот педагогині. Рука тремтіла так, що букви поповзли вниз. 

***

Макс чекав біля кабінету з булочкою, від якої за весь час відкусив лише маленький шматочок.
        - Поговоримо? - спитав він.
        - Ти вже поговорив. З ким треба.
Він стиснув паперовий пакет.
        - Я хотів спитати Артема, що робити. Він знає про цю історію.
        - І надіслав йому скрин?
Макс кивнув.
        - І написав, що я видалила його через 17 секунд?
        - Так. Але я не думав, що...
        - Знаю, та взагалі мало думаєш перед тим,як комусь щось пересилати.
Він нарешті відкусив булочку, більше від злості, ніж від голоду.
        - Яро, він сказав, що може заспокоїти Соню. Я йому повірив.
        - А тепер всі знають про скрин.
        - Він міг сам бути в інших чатах.
        - Міг.
Яра не сперечалася. Коли Макс починав виправдовуватися, йому зазвичай бракувало двох-трьох хвилин, щоб остаточно заплутатися. Зараз у неї цих хвилин не було.

Вона знайшла Соню біля аварійних сходів. Та сиділа на сходах й намагалася запакувати в рюкзак зім'ятий аркуш. Поруч валялася зламана пластикова лінійка. 
         - Пані Ева знає про відео, - сказала Яра.
         - Мене виклали. Дякую, я в курсі.
         - Кубі доведеться відповідати.
Соня підвела голову.
         - А тобі?
         - За телефон теж.
         - Я не за його телефон.

Яра сперлася на перила. У Соні були темні кола під очима. На зап'ястку чорнилом написано "геометрія", ніби без цього можна було забути про контрольну.
          - Я зробила це випадково, - сказала Яра.
       - Випадково можна наступити на ногу. Ти цілий рік тримала мою розмову в галереї. Хоч раз спитала  мене, що там було?
          - Я думала,ти не захочеш говорити про це.
          - Правильно думала. Але всі чомусь захотіли розібратися за мене.
З коридору долинув дзвінок.
          - Ти писала Артему?- спитала Яра. 
Соня зім'яла аркуш у кулаці.
          - Я писала Леї. Про Артема
Вона встала і пройшла повз.
Яра залишилася біля сходів із телефоном у руці. Відкрила старий скрин. Імена та верхню частину хтось обрізав, знизу залишили тільки початок фрази: "Я сама йому написала".

У цей момент прийшло повідомлення від Леї.

"Міла пішла до Артема. У нього її старий телефон. Він просив нікому не говорити"

Яра зателефонувала відразу. Лея схлипувала від злості й говорила надто швидко: тринадцятирічна сестра мала бути в бібліотеці, вдома залишила телефон, а на планшеті лишилася переписка. Артем обіцяв відновити сімейне відео. На дзвінки не відповідав.
Яра звірила адресу майстерні з повідомленням Леї. Це було за кілька зупинок.
            - Напиши мамі, де ви, - сказала вона. - Іди туди разом з нею,я вже поруч. 
            - Яро, ти тільки не влаштуй ще одну бійку.
Яра вимкнула виклик, не пообіцявши нічого.
За вікном годинник на фасаді показував 15:12. Вона побігла вниз, дорогою набираючи мамі адресу.
 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше