2 Розділ. Лист.

Шановна Хранителько Часу.

Ви не знаєте мене, і чесно кажучи я не впевнений, чи Ви взагалі існуєте так, як про Вас говорять. Але останнім часом у нашому світі вистачає дивних речей, щоб змусити людину повірити у те, що ще вчора вважалося вигадкою. Мені порадили звернутися до Вас. Сказали, що якщо хтось і здатен розібратися з тим, що я знайшов - то лише Ви. Кілька місяців тому я придбав цей старий маєток. Він розташований за дві милі від села Ешборн. Будинок стоїть на відлюдді, і судячи з усього, не знав справжніх господарів уже багато десятиліть. Мене привабила його ціна і... Це важко пояснити, атмосфера. Тепер я розумію: я мав би звернути на це увагу раніше. Під час ремонту ми дійшли до старої кухні. Піч була викладена з каменю, масивна і явно не сучасна. Коли робітники почали розбирати її через тріщини в кладці, ми натрапили на порожнину всередині. Знайдене там, я не забуду ніколи. Усередині знаходився людський скелет. Але не просто скелет. Він був одягнений у залишки весільної сукні. Тканина майже розсипалася від часу, але деякі деталі все ж збереглися: тонке мереживо, ручна вишивка та застібки, які вже давно не використовуються. На пальці я помітив металеву каблучку, просту, без каміння. Я звернувся до місцевого історика і навіть до музею. Вони підтвердили: стиль сукні, шви й спосіб обробки тканини відповідають приблизно 1830-м рокам. Також сама піч і кладка будинку датуються тим самим періодом. За архівами вдалося знайти, що перші власники маєтку оселилися тут саме на початку XIX століття. Але в жодних записах немає згадок про зниклу наречену чи будь-яке подібне зникнення. Наче її ніколи не існувало. Я не поліція і не детектив. І навіть якби був - тут нема кого допитувати. Усі, хто міг знати правду, давно вже мертві. Проте я не можу закрити на це очі. Я живу в будинку, в стінах якого, ймовірно, було скоєне вбивство. І саме тому я пишу Вам. Я чув, що Ви виправляєте те, що вже сталося. Час для Вас - не перешкода. Якщо це правда, то прошу Вас: дізнайтеся, що трапилося з цією жінкою. Ким вона була. Чому її поховали так, ніби вона не заслуговувала навіть на могилу? Я не знаю, яку ціни Ви за це берете. Та я готовий її заплатити. І, можливо, Ви знайдете відповідь там, де її вже ніхто не шукає.
Гаррі Сев'єр.