Глава 18 Надто пізно

Чанбін за весь час знайомства з Хьонджіном вважав його своїм другом. Так набридаючим і часом надто голосним, але все ж другом. Вони познайомились в університеті на першому курсі. Тоді Хван намагався з ним відкрито фліртувати, а Со просто відшив його. Але як відомо Джін був дуже впертим. Тож він весь час крутився біля Біна, навіть в їдальні з ним їв. І Чанбін справді звик до його нав'язливої присутності поруч. Та все ж його душа лежала до Чана, сина короля. І ні, не через його статус, просто він був таким спокійним, елегантним, начитаним, не в порівняння дурнику Хьонджіну, який постійно говорив різну маячню. Хван бачив, як замріяно дивиться Бін у бік королівського сина, але нічого зробити не міг.

- Він подобається тобі, - стверджує хлопець, коли вони сидять на стадіоні.

- Хто? - не відразу розуміє його Чанбін 

- Кріс, - просто відповідає Хван, - Якщо хочеш я можу познайомити вас. Він мій добрий знайомий, - пропонує парубок

- Ні дякую, не потрібно, - знизує плечима брюнет

- Ти вибираєш не взаємне кохання, ніж спробу щось змінити, - сумно усміхається Джін.

- Чому ти так думаєш? - обертається до нього Чанбін 

- Бо ти не хочеш навіть познайомитись з Чаном. Хто його знає, може ти сподобаєшся йому? - трохи обурливо каже Хван, та сідає біля Біна

- Я вже знайомий з ним, дурнику, - усміхається кутиками губ брюнет. Хоч він і не надто розумний, зате милий, - І він не прийняв моїх почуттів, ясно?

- Оу, вибач я зробив поспішні висновки, - червоніє Хван, - В такому випадку зустрічайся зі мною, - різко пропонує він

- Я зроблю це, лише в тому випадку, якщо ти станеш прем'єр-міністром, - сміється Чанбін, а Хьонджін ображено надувається.

- От побачиш, що стану, і ти нікуди не дінешся, - кидає він, та забирає свого рюкзака.

- Звісно, Джінні, - сміється Чанбін, а блондин іде першим

Цей спогад розвіюється в думках парубка, який міцно стискає в пальцях запрошення на весілля Хьонджіна. Отже він зробив свій вибір не на його користь. Після того, як вони повернулись в замок, Хван намагався поговорити з ним, але Чанбін, і слухати його не хотів. А потім, Джін перестав приходити, дзвонити, писати і здається просто зник з його життя. Це стривожило Чанбіна, і він навіть думав подзвонити першим, та отримав це запрошення. Він не знав, як йому вчинити. Тож юнак стукає в двері до короля.

- Так заходить 

- Я за порадою, - випалює відразу з порога

- Обходимось без формальностей, що сталося? - відкладає всю свою роботу Чан.

- Ти отримав запрошення на весілля Хьонджіна?! - стривожено питає Бін, і сам дивується, чому.

- Так звісно отримав, а що таке? - не зовсім розуміє його Кріс

- І тебе це геть не здивувало? Хьонджін буквально одружується! - практично кричить від обурення юнак

- Ну батько давно тиснув на Джіна. От він і вирішив в кінці кінців здатися, і пристати на його пропозицію. А от чому ти так бурно на це реагуєш? - зацікавлено питає король. Чанбін не знає, що відповісти, бо він і сам би це хотів знати. Со сам же ж весь час відкидав почуття прем'єр-міністра, а тепер що? Він засмучений? Так, він засмучений, тому що Хьонджін вибрав не його, а якусь невідому дівчину. Хоч клявся в почуттях саме до Чанбіна. Парубок розумів, що і Хван подобається йому, але признаватися собі в цьому було страшно. Він звик, що йому подобається Кріс, і крапка 

- Ти ще досі думаєш, що закоханий у мене,- вириває його з думок голос короля, - Та я так не вважаю. Ми ж з тобою навіть раз цілувались в юності, і що? Це до чогось привело? Звісно ні. Поржали, як коні і на цьому був кінець. Подумай сам чого ти хочеш. І якщо твій вибір не на користь Хвана, то відпусти його, і себе також.

- То ти підеш на весілля? - "пропускає" його слова повз вуха Бін.

- Звісно, ще й Синміна візьму, щоб мені сумно не було. Думаю Хьонджін свій вибір вже зробив, прийшов час і тобі зробити свій, Чанбін, тим більше торжество вже завтра, тягнути нема куди. Так ти теж підеш? - він зацікавлено дивиться на парубка, що знову глибоко про щось задумується

- Напевне піду, - через декілька хвилин відповідає, Со та підіймається з свого місця, 

- Дякую, Кріс ти справді допоміг.

- Звертайся, - кидає йому у спину король.

Чанбін у дверях стикається з незадоволеним Синміном, і останнє що він чує перед тим, як їх закрити це його репліку

- А тепер розкажи мені, коли це ви встигли поцілуватись з Чанбіном, а я про це незнаю...

Хлопець повертається до своїх звичних справ і працює навіть більш наполегливо ніж завжди, щоб не думати про одруження Хьонджіна. Можливо треба було йому подзвонити відразу? Чи може зробити це зараз? Ні не дзвонитиму. Та напротивагу своїм думкам він набирає знайомий номер, який знаходиться поза зоною досяжності. Дурень. Потрібно було не тікати тоді з пляжу, якщо вже відповів йому. І ще страшенний боягуз. Та на весілля він піде, щоб сказати Джіну про свої почуття. Нехай це вже нічого не змінить, за те він буде спокійним, що не промовчав. 

Наступного дня Чанбін був, як на голках. Його всі дратували, все валилось з рук, речі губились, хоч були у нього перед носом. Він не знав, що одягнути, та остаточно зупинив свій вибір на джинсах і футболці, не смокінг ж він вдягатиме. Со вирішив приїхати трохи швидше, щоб знайти Хьонджіна і поговорити з ним, та хлопець не врахував заторів, тому хоч він, і приїхав вчасно, та до початку торжества залишалось не так багато часу. Пошуки нареченого зайняли у нього пів години, бо всі кого він питав казали різні напрямки де його знайти. І ось нарешті він бачить блондина, що стоїть перед дзеркалом у вишуканому чорному костюмі та поправляє свого метелика на шиї. 

- Він все ще лежить криво, - тихо каже Чанбін, а Хьонджін різко обертається до нього. "Який він красивий" - прослизає в його думках.

- Ти прийшов? - якось надто гірко питає Хван, а в Біна від його слів наче вибило все повітря з грудей. Всі заготовані ним слова вилетіли з голови. Хлопець швидко підходить до Джіна та бере його долоні в свої, чим викликає його здивований погляд.