10

  Крон стояв розгублено дивлячись на мене, навколо пахло сухою валеріаною та якимось кислим корінням. Він озирнувся на Тею, що ніжно гладила дракончика, і зашепотів так тихо, наче видавав таємницю виготовлення золота з гною.

— Розумієте, леді Еліро... ми зазвичай у перехідному стані не лікуємо. Це... це марна праця. Вивих крила — це те, чого в людській подобі просто не існує. Коли він «перекинеться», крила зникнуть, підуть у магічний резерв. Залишиться тільки біль, глухий і виснажливий, але самої травми в людському тілі ви не знайдете. Проте варто йому знову стати драконом — і вивих повернеться рівно в тому ж стані, у якому був. Це як... як вирвана сторінка в книзі: ви її закрили, але розрив нікуди не подівся.

  Я на мить замислилася, перекладаючи це на свою мову. Отже, магічна метаморфоза не лікує, вона просто «архівує» фізичний стан.

— Тобто, — уточнила я, — якщо ми хочемо результату, лікувати треба саме драконячу подобу? Фізично вправляти те, що маємо тут?

  Крон енергійно закивав, і в його очах блиснуло таке щире полегшення, наче я щойно зняла з нього прокляття.

— Саме так! Перетворення можливі лише після повного одужання, інакше магічний збій може призвести до того, що кістка зростеться неправильно.

— Дякую, Кроне. Мені пізніше знадобиться набагато більше інформації про будову ваших... пацієнтів. І взагалі про анатомію перетворень. Здається, ми з вами почнемо нову еру в цій лікарні.

  Старий цілитель аж просяяв. Мабуть, за останні триста років він уперше зустрів когось, хто не просив «чудодійного зілля», а цікавився механікою суглобів. Магда, яка весь цей час уважно прислухалася, важко зітхнула, випустивши хмаринку пари з ніздрів.

— Ой, мамина черешня... — прохрипіла коза. — Роботи тут — як у дурня фантиків. Непочатий край, дівко. Поки ти їх усіх перемацаєш, у мене копита відваляться від очікування.

  Крон знову подивився на Магду з обожнюванням. Схоже, те, що «їжа» не тільки розмовляє, а ще й розуміє масштаб трагедії, остаточно підкорило його серце.

  Я вийшла до Теї, намагаючись надати своєму обличчю вигляду «суворого, але справедливого світила медицини».

— Перетворення можливе лише після повного одужання, — відрізала я. — Будь-яка спроба змінити подобу зараз може закінчитися неможливістю літати в майбутньому. Тож нехай лежить у лусці, їсть овочі та терпить.

  Сестра лорда з посмішкою кивнула, дивлячись на мене вже не з підозрою, а з якоюсь повагою.

  Повернувшись до своїх покоїв, я відчула, як ноги стають ватяними. День ще не перевалив за середину, а я вже встигла помити лазарет, налякати лорда та провести консиліум із козою.

— Ви, мабуть, зовсім виснажені, леді Еліро, — Міра вже метушилася навколо, розставляючи на столі якісь тарілки. — Я замовила обід прямо сюди. Вам треба підкріпитися, адже на вечерю вам обов'язково потрібно запросити лорда Кайдена. Так би мовити, для ближчого знайомства. Протокол вимагає, щоб наречена проявила ініціативу після ранкового... е-е... інциденту.