Кохання весни
Розцвіла весна у сльозах і тузі,
Де колись сміялись ми вдвох на лузі.
Та не сонце гріє — холодні криги,
І в душі моїй лиш розриви книги.
Ти прийшов весною, як спалах квіту,
Найдорожчий хлопчик на цілім світі.
Ми кохали ніжно, без меж і правил,
Але час нас жорстко на мріях залив.
Обірвалась струна у розпал джазу,
Ми згубили щастя своє відразу.
Ти — моя весна, що у серці тліє,
Та холодний вітер збиває мрію.
Я кричу у небо — у відповідь тиша.
Кожна крапля дощу твоє імя пише.
Розриваюсь надвоє, плаче душа:
Чом весна без тебе така чужа?..
Відредаговано: 05.11.2026