Весільний лист

Перше вересня

    Проминуло прекрасне, сповнене тепла літо. Вітер і досі зберігає в собі відгомін літної прохолоди, проте сльози, що супроводжували цей день, — сльози учнів і вчителів  —нагадують про те, що сьогодні перше вересня.  Для мене це був перший дзвоник у житті. Саме тоді я вперше переступила поріг школи, ставши першокласницею. Не можу сказати, що школа коли-небудь була для мене улюблений місцем. Навіть у першому класі, коли дитяча голова була сповнена захопленням від усього нового, а найбільшою радістю було усвідомлення того, що дитячий садок залишився позаду й повертатися туди більше не доведеться. Та навіть тоді перший шкільний день не минув для мене звичайно.

  Учителька тим часом була зайнята розмовою з батьками, залишивши малолітніх розбишак знайомитися. Ми не втрачали жодної нагоди побігати, повеселитися та пограти в найрізноманітніші ігри. Насправді я лише на перший погляд здавалася доволі вередливою дитиною. Так, я не поспішала одразу кидатися на знайомства, а ще в дитячому садку воліла читати й клеїти картинки замість того, щоб бігти гратися з іншими дітьми. Та все ж таки я дитина, тож щойно мені випадала нагода долучитися до гри, я, не вагаючись ані хвилини, погоджувалася. Саме під час однієї з таких ігор ми бавилися в «доганялки» . На той момент я ще ні з ким не встигла познайомитися чи потоваришувати — просто гралася разом з іншими дітьми. Загалом, я належу до тієї категорії людей, які падають не так уже й часто. Але, як виявилося, навіть  це правило іноді дає збій. І того дня я таки опинилася на землі. Діти, які, мов навіжені, носилися коридорами школи, здається, зовсім не помічали мене. Особливо зважаючи на те, що я ще навіть не встигла як слід ні з ким познайомитися. Та серед них був один хлопчик. Він бігав швидше за всіх і вже в перші хвилини знайомства з новими однокласниками встиг стати своєрідним маленьким лідером. Я тоді ще не знала, як його звати, та й навряд чи змогла б правильно вимовити його ім’я. Але чомусь саме він — той, хто здавалося б, найменше мав б звернути на мене увагу, оточений галасом, дитячим сміхом і зацікавленими поглядами інших, —  простягнув мені руку.  




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше