Біні ніяк не вдається заснути

Софія АНАСТАСЬЄВА

Веселі Лісові друзі: «Без вбивств!»

Жанр: комедія

Частина 1.

Розділ 1.

Біні ніяк не вдається заснути

Я хочу розповісти вам цікаві історії.

Жили собі в одному лісі лісові друзі: двоє зайченят, дві білочки, одне вовченя, одна лисичка, одне ведмежа та одне оленятко.

А розповім я про двох із них: синього зайчика Біні та рожеву зайчиху Міні.

Ну що ж, почнемо!

Лягає Біні спати, адже завтра в нього зустріч із Міні — треба добре виспатися. Лягає, хоче заснути, але ніяк не може. Здається, хтось під ліжком! Заглядає під ліжко — нікого немає. Лягає назад і відчуває, що забув покласти свій м’яч на місце. Поклав м'яч на місце, але все одно ніяк не спиться.

Він вирішив побігати, щоб утомитися. Бігав, бігав — наче й стомився, але коли ліг у ліжко, все одно не заснув. Тоді вирішив почитати: узяв свою улюблену книжку, прочитав два розділи, але так і не заснув.

— Та що ж це таке? — думає Біні. — Ніяк не вдається заснути!

Аж тут з’явилася Фея Снів: — Біні, я знаю, чому ти не можеш заснути. Ти весь час думаєш про зустріч із Міні, ось тобі й не спиться. — То як же мені заснути? — спитав Біні. — Треба порахувати баранців! А коли ти заснеш, я принесу тобі гарний сон. — Добре! — сказав Біні та почав рахувати: — Один баранчик, два баранчики, три баранчики, чотири баранчики...

Дорахувавши до двадцяти баранців, він заснув. А уві сні продовжував рахувати, стрибаючи разом із Міні квітучою галявиною: — Сто двадцять п’ять баранців, сто двадцять шість баранців, сто двадцять сім баранців! — Ну що, Біні, загадуй свій сон! — сказала Фея Снів. — Я хочу, щоб мені наснилося, ніби ми з Міні пливемо на кораблі!

І вони одразу телепортувалися на корабель.

Аж тут продзвенів будильник. Біні подивився на годинник: о дев’ятій у нього зустріч із Міні! Він швидко почистив зуби, поснідав смачним морквяним салатом і одягнув гарний модний піджак фіолетового кольору, жовту сорочку, зелені штани та рожевий бантик. Він був справжнім джентльменом.

Біні швидко вискочив на вулицю, купив для Міні гарні тюльпани та смачні карамельні цукерки й чимдуж побіг до неї.

Тим часом Міні вже прокинулася, прийняла ранковий душ, нафарбувалася й одягла гарну рожеву сукню зі зірочками. Вона готувала частування для Біні: спекла морквяний торт і зробила морквяний сік. Аж тут у двері хтось подзвонив.

«Мабуть, це Біні!» — подумала Міні.

Міні швидко побігла до дверей і побачила синього зайчика у фіолетовому піджаку та з рожевим бантиком. У лапках він тримав квіти й цукерки.