Розділ 8. Каталог вилучених імен

РОЗДІЛ 8

КАТАЛОГ ВИЛУЧЕНИХ ІМЕН

До старої читальної зали вели два коридори. Даміан перекрив обидва, але не поспішав вести Міру до Нори.

— Спочатку перевіримо, чому жертву привезли саме сюди, — сказав він.

— Бо Архів має лікувальне крило.

— На другому поверсі. А читальна зала закрита шість років.

Еліас уже стояв біля свого столу й переглядав внутрішні сповіщення. Після нападу на «Полин» руки в нього не тремтіли, голос теж не зривався. Зате чай, який він зазвичай випивав ще гарячим, вистиг і взявся тонкою плівкою.

— Нору доставили за протоколом усного свідка, — сказав він. — Так система визначила автоматично.

— У неї майже немає пам’яті, — відповів Даміан. — Який із неї свідок?

— Той, що не може змінити покази.

Міра поклала перед наставником клаптик білої рукавички зі стіни майстерні. Матеріал здавався шкірою, доки на нього не падала тінь — тоді він ставав тонким, майже прозорим.

— Кабінет без номера, — сказала вона. — Сховище усних свідчень. Ви знали?

Еліас подивився на клаптик, потім на неї.

— Знав тільки, що приміщення замурували. До старих описів мене тоді не допустили.

— Одразу після маминої смерті. Це ви теж вважали випадковістю?

— Після закриття справи, пов’язаної з нею. Не зовсім те саме, Міро.

— Саме тому ви мали сказати мені все, а не зручну половину.

— Мав, — визнав Еліас.

Даміан сперся долонею об стіл.

— Нам потрібен первісний каталог зали.

— Він не оцифрований.

— Тим краще.

Еліас дістав із кишені в’язку ключів. Один був звичайний, два — срібні, й останній нагадував тонку кістку з вирізаними літерами.

— Каталог зберігається під центральними сходами. Якщо хтось запитає, ви мене змусили.

— З радістю внесу до протоколу, — сказав Даміан.

— Не сумніваюся.

Під сходами містилася кімната, яку Міра все життя вважала комірчиною прибиральниць, та тепер за швабрами й відрами Еліас відчинив другу стіну. Повітря звідти пахло картоном, лляною олією і пилом, що роками лежав без руху.

Усередині тіснилися сотні картотечних шаф. За першими рядами губилися наступні, хоча кімната зовні займала не більше кількох метрів під сходами.

— Архів більший зсередини? — запитала Міра.

— Лише там, де треба сховати незручну кількість паперу.

Еліас запалив зелену лампу. На найближчих шухлядах не було прізвищ, тільки дієслова: «бачив», «чув», «відмовився», «повернувся», «не підтвердив».

— Де імена?

— У старій системі вважали, що ім’я робить свідка вразливим. Картку прив’язували до останньої дії, яку людина пам’ятала до вилучення.

— Зручно для тих, хто хоче втратити конкретну людину серед дієслів, — зауважив Даміан.

Еліас не заперечив.

Вони шукали Нору за словом «співав». Шухляда виявилася порожньою, але на дерев’яному дні залишилися світлі прямокутники від карток. Двадцять три смуги. Хтось забрав їх недавно: пил на напрямних ще не встиг осісти.

Міра торкнулася дерева рукавичкою. Звичайного відбитка не було, лише натиск. Пальці в білих рукавичках витягали картки одну по одній. Інша людина стояла поруч і читала імена вголос. Жіночий голос, низький, звиклий наказувати.

— Коли? — спитав Даміан.

— Сьогодні о другій. Після Морро, до Олени Ратуш.

— Камери тут не працюють.

— Зате шафа бачила каблучку.

Міра зосередилася. На пальці жінки було срібло з перламутровою вставкою. Печатка старої Ради, та сама, що залишила запах на квитку Олени. Обличчя шафа не запам’ятала: для дерева люди закінчувалися там, де торкалися його поверхні.

Еліас відкрив сусідню шухляду «повернувся». У ній лежала одна картка.

Лана Воронець.

Міра витягнула її, не торкаючись голою рукою. У графі «подія» значилося: «Повернулася з першого переходу самостійно». Дата — за дев’ять місяців до офіційного зникнення.

— Вона вже ходила на «Північну», — сказала Міра.

Нижче стояв підпис працівника Архіву: Е. Грей.

— Ви її допитували.

Еліас сів на табурет, що стояв між шафами.

— Вона прийшла до мене сама. Принесла список людей, які втрачали один і той самий четвер. Я думав, це побічний ефект старого контуру.

— І що зробили?

— Перевірив реєстр. Знайшов сімнадцять випадків. У кожному працював Олександр Морро — як посередник, юрист або представник клініки.

— Чому не відкрили справу?

— Відкрив. Наступного ранку не пам’ятав розмови з Ланою. Знайшов власний запис про те, що вона помилилася адресою.