Велике кохання Олі і Максима
Я пішла з братом гуляти до озера. Там ми зустріли Тимура.
-Привіт! - сказав він.
-Привіт!, - відповіла я.
Ми стояли й дивилися на зорі. Раптом Тимур запропонував:
-Давай відійдемо на хвилинку.
Я погодилася... навіть не підозрюючи, що це стане великою помилкою.
Коли ми залишалися наодинці, він різко змінився. Його голос тремтів, а погляд став чужим. Він сказав, що колись втратив сестру, і відтоді не може впоратися з собою. Я зрозуміла - щось не так.
Страх - стиснув мене зсередини.
Він раптом взяв мене за руку. Його хватка була надто міцною.
Мені стало страшно і боляче я намагалася вирватися, але він не відпускав.
У той момент я зрозуміла - це була помилка. піти з ним наодинці.
Добре,що я встигла закричати. Мій брат почув крик і одразу підбіг. Він схопив його за руку і відтягнув від мене.
Я відчула, як страх поступово відступає, а поруч був мій захисник. Серце 💓 ще калатало шалено, але тепер я була в безпеці.
#1081 в Сучасна проза
Відредаговано: 25.01.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
