Джейсон і кіно

— Я приніс твою улюблену! — Джейсон простягнув Сарі пластиковий стакан з кавою, і посміхнувся до дівчини своєю самою чарівною усмішкою.

— О, дякую тобі! — Сара повернула йому посмішку і з радісним настроєм відпила каву.

— Не хочеш сходити в кіно після практики? — поцікавився Джейсон поміж їх розмови.

— Чому б і ні! — погодилась дівчина — Тільки можна завчасно оберемо фільм? Не маю бажання дивитись якусь мильну оперу.

— Гаразд. Як скажеш, я не проти! — погодився хлопець.

Життя Сари потихеньку налагоджувалось. Її тріщина на нозі швидко загоїлась, а період реабілітації був напрочуд швидким і безболісним, і це, як не дивно, не заважало їй відвідувати практики, хоча її неодноразово відмовляли від цього божевільного задуму і пропонували взяти лікарняний хоча б на декілька тижнів. Сара розуміла, що якщо вона це зробить — то тоді, їй доведеться наздоганяти багато матеріалу, тому дівчина наполегливо навчалась і пересувалась надзвичайно обережно і по мірі своїх можливостей. Правда, бувало й таке, що дівчина не могла долати сходи в місцях де не було ліфту. І одного разу, Джейсон — її одногрупник, викликався допомогти їй. Дівчина була дуже вдячна, за його допомогу і не знала, як віддячити хлопцю, але його допомога, як він говорив, була абсолютно безкорисливою. Сара розуміла, що він допомагає їй не просто так і при наступній такій ситуації — відмовлялась від його допомоги, але хлопець був напрочуд впертий і тому, ще активніше залицявся до дівчини. З часом, Сара все ж піддалась і погодилась на просте спілкування з Джейсоном, яке поступово переростало у щось більше, але більше з його боку. Хлопець, ходив з нею на реабілітацію після занять і всіляко допомагав Сарі, навіть тоді — коли вона цього не потребувала. Вони мали багато спільних тем для розмов і схожі смаки — і Сарі почало подобатись, те "зручне" почуття, що вона відчувала поруч з хлопцем.

В кінотеатр вони прийшли завчасно, аби встигнути взяти попкорн і напої перед сеансом. З цим вони впорались швидко і поки присіли в залі для очікування, як і інші відвідувачі, що сиділи занадто близько — і тому Сара чула все, про що вони розмовляють.

— Так, я дивилася його інтерв'ю і він чітко сказав, що йому дехто подобається! Цікаво, хто ж це, як ти думаєш? — з палаючими від цікавості очима, запитала одна дівчина в іншої.

— Я чула, що він носив на руках, якусь дівчину на концерті . У неї начебто щось з ногою сталося. О! І чула, що з ще однією він спілкувався в натовпі. Чи то була одна тай сама дівчина, я так і не зрозуміла. — відповіла їй подруга.

Сара одразу ж зрозуміла про що і про кого йде мова. Нажаль, їй залишалось лише мовчки все слухати тому, що завжди балакучий Джейсон, зараз як назло, зосереджено дивився в свій телефон.

— З ногою? Ааа точно, я бачила відео, але її обличчя не було видно — капюшон заважав. — погодилась дівчина.

І чому я раніше взагалі нічого про "нього" не чула, а зараз лише одні розмови і кругом цей Себастіан!? Тільки-но забула про його існування! Подумки обурювалась Сара.

— Агов! Саро! — вже голосно звернувся до неї Джейсон.

— Ой! Вибач! Я трохи задумалась! — дівчина потупила погляд.

— Ходімо, нам вже час! — хлопець вхопив Сару за руку і допоміг їй підвестись.

Дівчата, що сиділи поруч, теж підвелись і пішли слідом.

Хоч би їхні місця були не біля нас. Не маю бажання, слухати їх балачки весь сеанс. Ледь не помолилась Сара, проганяючи образ співака, що знову засів у її думках, щойно дівчата про нього заговорили.

— Як тобі фільм? Сподобався? — поцікавився Джейсон, відкриваючи двері перед Сарою, після закінчення сеансу.

— Угу! — коротко із нотою злості, відповіла йому дівчина.

Від хлопця не сховався її явний засмучений тон.

— Кажи вже, що тобі не сподобалося. — він спробував посміхнутись.

— Та нічого! Все в порядку. — Сара ввічливо посміхнулась, намагаючись більше не подавати вигляду, що її щось схвилювало, адже весь цей час, вона слухала не фільм, а те, про що шепотіли поруч дві незнайомки.