— Оце ти даєш, Саро! — схвильовано вигукнула Джинні, щойно побачила свою сусідку по кімнаті з ортезом на нозі.
Сара лиш усміхнулась і пошкандуляла всередину.
— Привіт Джинні. Рада тебе бачити! Як провела літо? — ввічливо поцікавилась дівчина, обережно сідаючи на своє ліжко.
— Геть спокійно, а ти бачу пригод собі знайшла! — зітхнула Джинні — Перелом?
— Тріщина... — засмученим тоном відповіла Сара.
— Теж таке собі задоволення. І як ти тепер будеш відвідувати практики? — сусідка похитала головою.
— Якось буду, помаленьку. — розвела руками Сара — З ортезом — хоч трішки простіше.
— Хвались, як у тебе це вийшло? — зі смішком запитала Джинні, кувнивши на ногу сусідки.
— Та трохи невдало впала на концерті. — пояснила Сара.
— Та невже! Тобі що вдалось потрапити на концерт Lirium? — з захватом запитала дівчина.
— Ага. — без особливих емоцій відповіла їй Сара.
— Мммм. — мрійливо і водночас засмучено протягла Джинні — А мене — батьки забрали до Європи, і я не змогла потрапити... Так заздрю, що тобі вдалось добре розгледіти самий ласий шматочок їх гурту...
— Кого? — не зрозуміла Сара.
— Та Себастіана ж! — сусідка поглянула на дівчину так — ніби в тої проблеми з головою.
Сара відкрила рота, але потім закрила — розуміючи, що сусідці не варто знати, що вона думає, і лиш кивнула.
— Ну як він тобі в житті!? Скажи, красень? — запитала Джинні, і вся аж підібралась, вичікуюче дивлячись на свою сусідку.
— Звичайний собі, симпатичний хлопець. Ти ж знаєш, що я не фанатію від відомих людей і такої музики. — відповіла Сара.
Джинні цокнула язиком.
— То ми й не про музику говорим. Ми просто обговорювали наскільки один хлопець гарячий в житті. Ще скажи щоб не хотіла з таким зустрічатись! — вигукнула Джинні — Хоча для нас, він — недосяжна мрія! — дівчина сумно зітхнула.
Сара не знала, що саме їй відповісти, але на мить, дівчина всерйоз задумалась — чи хотіла б вона з таким зустрічатись, і однозначно вирішила, що ні. На даний момент — Сара, хотіла б перевести цю тему і вже й не рада була, що Джинні її зачепила.
— Джинні. Ти живеш мріями, і мені тебе не зрозуміти. Стосовно твого питання... Знаєш, мені здається, що такі хлопці, як цей Себастіан — не будуть цінувати таких як ми поруч з собою, маючи в арсеналі тисячі а то й мільйони дівчат, які готові зігріти його постіль будь-якої миті.
— Яка ж ти зануда Саро! Ти чого туди взагалі ходила!? — зітхнула Джинні — Я сподівалась, що ти хоч трохи змінилась за це літо, і зараз я почую супер історію, де ти танцювала і випадково травмувала ногу, а прекрасний принц доніс тебе на своїх дужих руках до авто і потурбувався довезти тебе до лікарні, після чого у вас все закрутилося і ви добряче тр...
— Господи! Джинні, побудь хоч трохи адекватною! Я на цей концерт сестру свою приводила. Так би він мені тисячу років не здався.
— Зануда ти! Ох і не пощастило мені з сусідкою! — обурилась Джинні і вийшла з їх кімнати посилаючись на важливі справи.
— Чесно слово — як мала дитина, який з неї буде лікар? — зітхнула Сара вслід своїй сусідці і твердо вирішила — Джинні не повинна знати про те, що вона врятувала Себастіану життя. Дівчина взагалі вирішила не афішувати інформацію про все те, що вони робили. Про деякі "моменти" — вона навіть Діані не розповідала, і ніколи не розповість. Тепер це будуть просто спогади, адже він поїхав — і вона вільна від його незрозумілої уваги.
Сара посміхнулась і дістала свій ноутбук для того, щоб перевірити списки пар, які надіслала їм староста. Звук смс відволік її від планувань робочого процесу. Дівчина схопила телефон і розгорнула смс не відкриваючи його.
Не хотів писати, щоб самому не згадувати... Не знаю, як це прозвучало, але чорт! Я кожну хвилину думаю лише про тебе. Дарма я дозволив собі ті поцілунки у ліжку — це було моєю найбільшою помилкою. Тепер, бажання бути з тобою стало ще більш міцним. Я розумію, що не подобаюсь тобі і навіть якщо у нас щось би вийшло — ти всерівно не будеш чекати поки закінчаться мої гастролі, але за цих три місяці я напевно зійду з розуму... Не знаю навіщо я все це пишу тобі, напевне почуття занадто свіжі і через це я так гостро на тебе реагую.... Далі повідомлення не розгорталось, а повністю відкривати його дівчина не хотіла, аби не спалитись. Але щойно Сара його дочитала, як смс було відредаговано і вона побачила там просте "Привіт, як твої справи?". Дівчина скептично підняла одну брову.
Він що, справді в мене закохався? Сара прийнялась гризти свій ніготь від хвилювання. Стоп. Поцілунки у ліжку? Це що опечатка, чи що він мав на увазі? Ми ж не цілувались у ліжку. Дівчина замислилась. А що, якщо той сон — був не сном? Сара аж вирівняла спину. Та ні, він би не посмів мене чіпати. Чи посмів би? Серце дівчини закалатало від емоцій і наростаючої злості. Та як він посмів!? Я до нього з добром, а він поцілунками своїми розкидається! Хоча якщо чесно, цілувався він добре... Сара миттю відігнала ці думки, і після цього відкрила переписку з Себастіаном і заблокувала його номер.
Все! Тепер точно крапка!