Розбір останніх подій

— Взагалі-то, він хотів тебе розіграти — коли побачив, що ти єдина не слухаєш його виступ, але уяви собі — він сказав, що роздасть автографи всім, хто буде мовчати і не заважатиме йому з тобою поговорити. Це так романтично! Мабуть, ти йому сподобалась з першого погляду. — зітхнула Діана.

— Вбережи мене від цих ніжностей! — скривилась Сара.

— Дарма ти так! Такий симпатичний і сексуальний хлопець! А ще популярний і багатий — просто мрія! — вихваляла його Діана.

— Ти знаєш, мені абсолютно байдуже. Тим більше, не люблю я таку музику, яку він виконує. І взагалі, з чого ти взяла, що я йому цікава? — запитала Сара.

— Ха! Так я ж тобі вже говорила — Діана почала показово перечисляти на пальцях — Змусив затихнути весь натовп і зробити так, щоб на нього не звертали уваги, і все це заради того, щоб поспілкуватися з тобою, далі — перервав свій виступ, зістрибнув зі сцени і носив тебе на руках, щей пропустив всіх нас за куліси. — подруга переможно склала руки на грудях.

— Господи, Діано! Не прикрашай ти так, цю ситуацію. Хлопець — просто віддячив мені за його порятунок. Все! — закотила очі Сара.

— Ну, як знаєш, але я тобі зуб даю, що він ще обов'язково з тобою зв'яжеться. — ніяк не могла вгамуватись Діана.

— Скоріше б цей гіпс висох і затверднув, а то в мене вже немає сил слухати твою маячню. — пробубніла собі під ніс Сара — Так і знала, що нічого хорошого не вийде. І навіщо я погодилась піти на цей концерт? Мені що було мало однієї пригоди? І як мені тепер працювати!? — жалілась в голос дівчина — Чорт забирай, місяць ходити в гіпсі і ще стільки ж відновлюватись…. Молодець Річард — це все через тебе, от потрібно було тобі ногу зламати. Ну що ж, тепер будемо разом шкутильгати. — говорила про себе Сара.

— Жалієшся як стара бабця, чесне слово. — зітхнула Діана — Але вибач, знову ти через мене постраждала…

— Ну, цього разу я повелась на це через Рейчел. — сумно посміхнулась Сара — О! А куди ти поділа той парик? — несподівано згадала дівчина.

Діана, раптом гнучно розсміялась, згадуючи свою пригоду.

— Мабуть, залишила в машині. Уже не пам'ятаю. Перехвилювалась трохи і з пам’яті вишибло. — відповіла вона.

— Епічно ж ти її, “знешкодила”. — посміхнулась Сара.

— Ага, тільки я так і не зрозуміла, що ви не поділили? — з цікавістю запитала Діана.

— Я і сама не знаю. Я її не штовхала, на ноги не наступала.

— Тоді, мабуть, вона просто приревнувала тебе до свого кумира. — припустила дівчина. 

— Вона щось говорила мені, але я її не чула через гучну музику. — знизала плечима Сара.

— То вже її проблеми. Буде знати, як задирати чужих подруг! — Діана показово пригрозила кулаком — підтверджуючи цим свої слова, ніби та дівчина зараз була тут.

— Дякую тобі! — несподівано сказала Сара.

— За що?

— За те, що ти в мене є. Ти — єдина людина, яка вносить в моє життя позитив і… — дівчина поглянула на свою загіпсовану ногу і засміялась, а потім додала — … проблеми! Ти найкраща!

— Я стараюсь як можу, Саро! — Діана засміялась у відповідь — Мені звісно не зрозуміти, як це воно — стати дорослою ще з дитинства, але я знаю, що глибоко в душі — ти теж хочеш розважатись і як я — брати від цього життя все, тому я і хочу допомогти тобі хоч трішки повеселитись.

— Я звісно, щиро вдячна тобі за це, але давай, мабуть, більше не будемо розважатись! — з надією попросила Сара.

— Гаразд! Як скажеш!

— Ех, що мені тепер робити зі своєю роботою? — знову запитала Сара саму себе, але Діана вирішила, що це питання поставили їй.

— Я якраз дивлюсь онлайн-підробітки. — подруга помахала їй своїм телефоном — Якщо в тебе щось не вийде — я буду тобі допомагати! — трохи присоромлено сказала дівчина.

— Ей, це не твоя провина, але дякую тобі за чудову ідею. Завтра щось підшукаю. — вирішила Сара.

— Я займусь цим сьогодні вночі, і завтра покажу тобі свої варіанти.

Їхню розмову перервав лікар, що зайшов провідати свою пацієнтку і заодно перевірити гіпс.

— Що ж міс Вільямс, ось вам рецепт на знеболювальне і протинабрякові. Через тиждень, другий раджу вам придбати ортез — щоб було простіше пересуватись.  — лікар поважного віку, поправив окуляри і поставив свій підпис на рецептах, після чого вручив їх Сарі — Сестра Аманда, говорила мені, що ви навчаєтесь на медичному.

— Так. Переходжу на четвертий курс. — широко посміхнулась йому Сара.

— Це чудово! Будемо раді, якщо ви прийдете до нас працювати. — лікар повернув їй усмішку.

— Ох, я ще не вирішила, але буду мати на увазі. Щиро дякую! — відповіла дівчина.

— Гаразд, якщо вас більше нічого не турбує — ви можете бути вільні. І ось. — лікар написав на клаптику паперу свій номер телефону — Якщо що — звертайтесь! І бережіть себе міс Вільямс. — чоловік добродушно посміхнувся і покинув палату.

— Дякую Вам! — вигукнула йому вслід Сара.