15. Бажаю щастя!

У понеділок на роботі я сказав водію, що ним цікавиться Жанна. І щоб він обов'язково з'їздив до неї у гості

- Звідки ти знаєш? – зрадів він.

- Звідки, звідки? Їздив я у вихідні в гості до Аліси.

- Ого! Нічого ж собі! - Толік був дуже здивований по-моєму втішений.

- А розкажи, то ти Жанку бачив? Як вона там? - різко захвилювався він.

– Ні. Я її не бачив. Ми просто провели разом з Алісою цілий день у суботу і потім ще. Майже півдня неділі. Я в неї заночувала і таке інше. І ось Аліса мені про Жанну все розповіла.

- То у вас із нею щось було? – захопив мною Анатолій.

– Ні. Нічого в нас не було. - Чесно сказав я.

- У неї така мати гарна. Дуже так добре мене взагалі прийняла, і ми чудово провели час.
-
- Ось, коли ти їздитимеш наступного разу? – поцікавилась у мене мій напарник.

- Я навіть чесно не знаю. – відверто зізнався йому.

- Але, я хотів би, щоб ми туди разом поїхали, — чесно признався мені Толік.

– Ні. Ні. Я не знаю навіть тепер, коли мені вдасться поїхати. Різні там проблеми, турботи, — почав я відмовлятися. - Але ти, якщо збираєшся, то звичайно їдь. А то може там на тебе людина чекає. Жанна, як я зрозумів за словами Аліси в тебе мало не закохалася. Ти їй дуже подобається.

Толік дуже зрадів, почувши мої слова. Тому що, як я зрозумів йому теж дуже сподобалося це Жанна і він прямий не проти був би на ній мало не одружуватися.

- Я напевно за нею заїду в суботу, — сказав він. - І заберу її до себе туди додому до села, де я живу. І познайомлю зі своїми батьками. А там буде видно. Може, навіть пропозицію зроблю. Навіщо тягнути. Так, точно зроблю пропозицію та познайомимося з її батьками. І вже тоді за місяць і весілля зіграємо.

У нього так було заздалегідь розплановано. Я навіть відверто здивувався.
Як то кажуть, кожному своє.

- Бажаю щастя вам та удачі. - Тільки й зміг видавити я із себе. - Побачиш Алісу, передавай їй від мене привіт, — сказав я йому і більше не повертався до цієї розмови.