Відстань не має значення

14. Роздуми

Я приїхав додому з остаточним рішенням, що більше до неї не їздитиму. Все це звичайно чудово, чудово і добре. Але їздити до неї місяць, два, три. А попереду осінь, а потім зима. Коли там ще у нас із нею щось вийде.

Ходити, гуляти холодними осінніми днями чи потім узимку. Я як уявив собі це і потім ще тягнутися автобусами маршрутками по дві години туди й назад, щоб їздити до неї? Якось мені така романтика не дуже подобалася.
Мені подобалася ця дівчинка. З нею була добре, приємно та чудово. Але якби вона жила десь поруч. Якби нікуди не треба було їздити. Якби, якби. У мене було тисячі причин і тисяча відмовок. Я не любив її, і це була найголовніша.

Так, вона мене любила, і це було класно. І можливо варто було спробувати. Можливо згодом із цього щось вийшло. Але мені не хотілося.
Я завжди такий. Хочеться – роблю, не хочеться – не роблю. Навіть якщо це того вартувало.

Проаналізувавши ситуацію, варто було подумати. А може, з неї вийшло б чудова дружина і в нас була б з нею прекрасна родина? Але це десь там у майбутньому. Дуже віддалене майбутнє. А поки що я не збирався до неї переїжджати.

Так, мені подобаються маленькі містечка, і у них там приємно так. Тихо, спокійно. Романтично. Здається, що це зовсім інший світ. Але я звик жити у своєму великому галасливому місті. Тут жити вирувала. Тут були мої друзі, знайомі, подружки. І щодня нас був якийсь цікавий. А ввечері ми їздили до парку. Там були кафе та бари. Якісь фестивалі та тусовки. Загалом життя вирувало і що я робитиму там з нею? Взагалі все це сімейне життя ні з того ні з сього. Я цю дівчинку бачив лише двічі в житті. Ні. Напевно, це не для мене. Не варто більше про це згадувати.

Я подумав, що все гаразд, що між нами нічого такого не було. Ну поцілувалися. Пообіймалися. Чого там. Ми ж із нею не переспали. Так що я і нічого не винен і вона мені теж нічого не винен. Так я вирішив собі.

Я якось не думала про те, що може бути ще колись дорога приведе мене до цього міста у відрядження. Але у крайньому разі завжди можна відмовитись. І нехай би поїхав туди хтось інший. Мені не хотілося якихось пояснень. Зустрічатися з нею. Щось розповідати. Ну, його до лазні.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше