Пролог

Попіл – це не лише кінець життя, це може бути початком нового. Він довго зберігає тепло згарища, але саме під ним можуть ховатися перші паростки нового життя.

Багато років тому Ані та Ілан втратили все. Їх рідна планета Фенікс і похмуре підземне місто, де кожен ковток води виборювався важкою працею, стала для них пасткою. Жерці, налякані тим, що дівчина випадково виявила їхню таємницю, обрали її жертвою для Великого Вогню й готували до спалення на Ритуальному Вівтарі. Тоді, завдяки диву та допомозі команди дослідницького корабля «Арго», вони змогли вирватися з лап релігійних фанатиків.

Але втікачі не здалися. Вступивши до Космічної Академії, вони гідно пройшли крізь всі випробування, стали гідними курсантами й власними руками зібрали свій корабель - невеликий вантажний човник, який з гордістю назвали на честь своєї планети - «Фенікс». Працюючи космічними кур'єрами, Ані та Ілан побачили багато дивовижних планет і людських доль.

Вони і надалі працювали б космічними кур'єрами, але все змінила фатальна знахідка. На одній із далеких планет вони виявили напівзруйновані залишки дослідницького корабля «Тор». Бортові записи з його зашифрованих архівів розкрили жахливу правду, яку Комісія з ресурсів приховувала століттями: багатство й велич Імперії будувалися на варварському, злочинному викачуванні природних ресурсів з інших світів, а всі, хто намагався повстати проти цієї доктрини, підлягали тотальному знищенню.

З цього моменту шлях назад був відрізаний. Молоді кур'єри опинилися в самому епіцентрі подій. Через свою невгамовну допитливість Ані і Ілан потрапили на мітинг, який проходив у столиці Імперії, і їх обличчя були  зафіксовані за допомогою розвідних дронів ІКР. Після чого їх миттєво занесли до списків зрадників Імперії.

Бажаючи діяти чужими руками, імперські чиновники нацькували на «Фенікс» найманців - безжальних космічних піратів. Проте Ілан зумів перехопити ініціативу й заманив ворогів у пастку на загадковій планеті Привид. За допомогою місцевих мешканців - дивовижних істот-менталів - та філігранно вибудуваній тактиці, Ілан обернув зброю піратів проти них самих. Імперський флот, намагаючись замести сліди, розстріляв лігво піратів із орбіти, щиро вважаючи, що разом із ними в огненному пеклі загинули й Ані з Іланом.

Для всього галактичного загалу вони стали привидами, полеглими в безнадійній сутичці.

Деякий час Ані та Ілан переховувалися на одній із закинутих планет-виснаженок, Остіні, у світі, з якого Імперія колись викачала все життя до останньої краплі. Саме там, серед мертвих скель і висушених надр, загартовувалася їхня рішучість. Вони чекали, відновлювали сили й вичікували свій час.

І цей час настав. Годинник долі відрахував необхідні хвилини. Час ховатися минув - настав час діяти й повернутися туди, де все почалося.