Відьмина служба підтримки 2

Розділ №27. Особисте заспокійливе

Листопад добігав до кінця, і все частіше за вікном дощило. Краплі неквапливо стікали по склу, створюючи затишну, меланхолійну атмосферу. Я сиділа за робочим столом, обхопивши долонями чашку з гарячим  чаєм, поки в кабінеті панувала рідкісна, майже свята тиша. Після переїзду Лорі на перший поверх було навіть трохи сумно. Ніхто не сперечався про моральні принципи, не читав моралі  й не критикував моє особисте життя. Спокій. Підозрілий такий спокій, який зазвичай не обіцяв нічого хорошого. 

Ранок видався напрочуд мирним. Я вже навіть  почала мріяти про те, як спокійно відпрацюю пів дня і ввечері піду до «Тихого дому» на свіжі круасани до Алана, як раптом на столі різко задзвенів телефон і я здивовано здійняла брови. На екрані світилося ім’я: “Хілер Майнд”. Це був мій колега, який зазвичай працював у другу зміну, надаючи психологічну допомогу нелюдям, котрі надавали перевагу нічному способу життя — від чутливих до сонячного світла вампірів до нічних привидів із хронічною безсонням. Тому мені було доволі дивно отримувати дзвінок від нього о десятій ранку. Як мінімум тому, що в цей час він мав міцно спати, загорнувшись у три ковдри і заблокувавши будь-які звуки зовнішнього світу.

Я підняла слухавку, очікуючи почути втомлене мугикання, але голос Майнда був напрочуд бадьорим і водночас стурбованим.

— Елайно, ти сьогодні дуже жива...? — почулося в слухавці.

— Не те щоб прям дуже, але і в труну не збираюся поки. А що сталося?

— Мені терміново потрібно взяти кілька вихідних через сімейні обставини, а керівництво погодилося дати їх лише при умові що хтось із денної зміни вийде на цілодобову службу підтримки. Я домовився за наступний тиждень, але ці дві ночі порожні. Ти можеш почергувати? Я навіть домовлюсь, щоб ти сьогодні попрацювала пів дня і поспала. А завтра вихідний буде вдень.

Не найспокусливіша пропозиція в світі. Нічні чергування — справа специфічна. Замість втомлених бухгалтерів-гномок та знервованих наречених вночі вилазить усяка колоритна нечисть, якій чомусь саме о третій годині ночі стає вкрай самотньо. З іншого боку, перспектива отримати завтра законний день відпочинку разом із Аланом звучала дуже привабливо. Та й Майнд рідко просив про щось подібне — його загадкові причини, про які він вважав за краще не розповідати деталей, явно вимагали термінового втручання.

— У тебе щось сталося? — обережно поцікавилася я, роблячи черговий ковток чаю.  

— Можна й так мовити, — ухилився він від відповіді. У його голосі промайнула легка паніка, змушуючи мене подумки перебрати всі можливі “за” та “проти”.  — Ну так що, виручиш колегу?

— Гаразд, переконав, — зітхнула я, відчуваючи душею, що я ще щиро пошкодую, що погодилась. Нелюди в день та нелюди вночі — це зовсім різні категорії. — Але з тебе смачна вечеря з доставкою із найкращої пекарні Делірії. Щоб я хоча б заїла нерви після твоїх нічних відвідувачів. 

— Домовились, — з полегшенням видихнув Майнд. — Що завгодно, тільки б нарешті розібратися з цим питанням. А то сил моїх більше немає.

— Щось із Соулою…? — тихіше запитала, згадуючи дівчину цього нещасного дракона. Напевно вона — це єдине, що могло його так легко вивести з себе й одночасно заспокоїти. — Останній раз я бачила тебе таким знервованим  ще коли ви тільки почали зустрічатися. 

— Вона поїхала у відрядження до Флеймса, — мало не гаркнув він у слухавку, а мої очі повільно зімкнулися. Так от, що  з ним відбувалося… Певно його іпостась не знаходила собі місця від хвилювання. — І хоча провидиця сказала, що з нею нічого не станеться, я ніяк не можу це пояснити своєму дракону. А перекидатися на величезну рептилію в кабінеті та показувати свій зад перехожим було б не зовсім етично з мого боку. 

— Я так розумію, випадки вже були…? — примружилась, намагаючись уявити собі цю картину. 

— Так… — визнав він. — На минулій зміні я перекинувся на дракона перед кентавром з панічним розладом, а той подумав, що я його вирішив зжерти і зранку накатав доповідь керівництву. Тому я вирішив повернути свій транквілізатор додому перш ніж мене до біса звільнять з цієї проклятої контори. 

— Чудове рішення! — поспішила його підтримати. Ще не вистачало, щоб когось перекинули замість нього в нічну зміну і навантаження збільшилося вдвічі. —  Нема чого звільнятися! Ти занадто цінний співробітник, щоб тебе звільняти через якийсь хвіст у вікні. Подумаєш? З ким не буває… 

— З тобою не буває. Ти завжди адекватна, нормальна  і не кидаєшся на клієнтів. 

— Побійся Інсанії, Хілере! — мало не обурилася. — Я розмовляю з предметами! Та якби я пішла на обстеження мені б діагностували щонайменше делірію, а то й взагалі шизофренію! 

— Ти тому так старанно уникаєш походів до лікарів….? — по-доброму посміхнувся він по той бік та додав.

— А чого вони з мене психа роблять?! — згадала останню панянку, яка переконливо намагалася покласти мене в стаціонар, переконуючи мене, що говорити з принтером це не нормально. — Якби тебе клали в палату кожен раз як ти маєш загострення алергії — ти б теж не любив лікарів…

— Я їх і так не люблю. Точніше як…? Глибоко поважаю їхню професію, але рівно до тих пір, поки вони не намагаються лікувати мене. 

— Щира правда… — із розумінням хитнула головою. Годинним невпинно йшов далі й невдовзі мав прийти новий клієнт. Тому я поспішила попрощатися з Майндом. — Мені час іти. Тому не хвилюйся і йди за своїм персональним заспокійливим. Нечисть нікуди не зникне. Гарного дня тобі.

— Дякую, Елайно. Я в тебе в боргу, — тільки й відказав він, перш ніж кинути слухавку, боячись, що я раптом передумаю.

Я поклала телефон на стіл і усміхнулася. Що ж, схоже, цей спокійний ранок плавно перетікав у підготовку до вельми специфічного нічного марафону. Але я чомусь була впевнена, що ми з моїм тимчасово зміненим графіком обов'язково впораємося. Головне — захопити з собою теплий плед, гарний настрій і залізний запас терпіння. Якось не часто мені доводилося консультувати нечисть, котра вибиралася з настанням сутінок. Але це все одно буде краще, ніж залишитись без ще одного спеціаліста. 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше