Нічні жахіття його творіння. А страх — харч.
Він прийшов. З глухим стогоном забрався на ліжко брудними босими ногами. Його довгий ніс відчував запахи сьогоднішньої вечері. Жертва добре поїла, а зараз поїсть він.
Облизавши чорні потріскані губи і роззявивши рота, нічний гість розпочав свою справу. Довгі слизькі потворні черв’яки падали на жертву. І тільки торкалися шкіри у мить проникали під неї. Темна густа довга борода оплітала горло, а сам він ставав за головою. Довгих десять пальців оживали: видовжувалися, ставали холодними і слизькими — набували подоби змій. Вони залазили до вух і носа.
Над Олею стояв баєчник.