Привид на могилі

Яр негайно покинув відділок. Сонце ще не зійшло, і місто було оповите холодним серпанком. Він поїхав не до Мар'яни, а на міське кладовище, де була похована його дружина. Йому потрібне було місце, де можна було б спокійно подумати.

Над Сумами пролунав глухий, віддалений «бум» — черговий приліт у передмісті. Це стало частиною звукового ландшафту, постійним нагадуванням, що в місті немає повної безпеки, а його детективна робота — це лише спроба втримати маленький острівець порядку в океані хаосу.

Яр сидів на лавці біля могили дружини. Він дістав фотографії: молодий Кримов, Ніна Сомова та її маленька донька.

— 20 років тому. Сомов помирає від отрути. Його дружина, Ніна, помирає через рік від «серцевого нападу». Кримов, який, можливо, був коханцем Ніни, отримує спадок. Донька Ніни, Мар'яна, виростає. Вона знаходить Кримова. Стає його нареченою. А потім Кримова вбивають тією ж отрутою.

Схема була кришталево чистою: Помста.

Але хто мститься?

• Мар'яна (донька Ніни): У неї є мотив — помста за матір і за вкрадений спадок. Можливість — як наречена, вона могла підібратися дуже близько. А її знання фармакології? Вона могла дістати отруту.

• Аліна (племінниця Сомова, яка зникла безвісти): Вона пряма спадкоємиця. Її зникнення дозволило Кримову отримати маєток. Вона також має мотив — спадок і помста за дядька.

— Чому Кримов у своєму щоденнику написав, що «вона тут, у місті, ховається під іншим ім'ям»? Про кого він говорив?

Яр підняв телефон. Голуб надіслав нове повідомлення. Він виконав чудову роботу, порпаючись у старих архівах. — Ковалю, я знайшов. Дружина Сомова, Ніна, померла від серцевої недостатності. Але її особистий лікар тоді натякнув, що це була та ж історія, що й із Сомовим, тільки повільніша. — Ніна не претендувала на спадок після смерті чоловіка, бо її донька, Мар'яна, була надто малою. І вона була дуже пригнічена. У підсумку, спадок відійшов до далекого родича — Кримова. — Племінниця Сомова, Аліна, справді зникла безвісти. Але я знайшов її стару фотографію. Вона зовні дуже схожа на Мар'яну. — І найважливіше: у списку співробітників фонду я знайшов жінку на ім'я АЛІСА. Вона працює у відділі сортування. Дуже тиха. Вчора, у ніч убивства, вона чергувала.

Яр заплющив очі, відчуваючи, як його особистий конфлікт — провина за смерть дружини — переплітається з цією історією двадцятирічної давнини. Кримов, можливо, був коханцем, який не зміг захистити свою кохану (Ніну) і вкрав спадок у її доньки. Тепер він поплатився.

— Але хто з них убивця? Мар'яна, донька? Чи Аліна, племінниця, яка переховується під ім'ям Аліса?

Він подивився на флешку з намальованим ведмедем, знайдену в схованці. Кримов боявся не лише криміналу, а й того, що його особиста таємниця буде використана проти фонду.

Яр повернувся до студії Кримова і знову постукав по цегляній кладці схованки. Він згадав, що антидот знайшли там само, де й щоденник.

Кримов знав, хто його вб'є. Він знайшов протиотруту. Але чому не скористався?

— Він не боявся смерті, Голубе. Він боявся правди. Він боявся, що якщо він виживе, його таємниця зруйнує фонд і тих, кого він любив.

Яр прийняв рішення. Спочатку він перевірить «Алісу», яка була на чергуванні.

Він поїхав до покинутого маєтку Сомова — того самого, на який вказував компас (ПІВДЕНЬ).

Будівля стояла пусткою. Яр виявив, що занедбаний маєток зараз використовується як таємний склад волонтерського фонду. Ящики з медикаментами, приховані від сторонніх очей.

Серед ящиків він побачив зниклий ескіз останньої скульптури Кримова. Він був згорнутий, але на його звороті Яр побачив дещо, що змусило його затамувати подих. Це було не просто мистецтво. Це була карта. Карта міста. І на ній червоним кружечком була обведена одна адреса.

Адреса Аліси.

— Убивця не Мар'яна, Голубе. І не Ірина, — пробурмотів Яр, стискаючи в руці ескіз. — Кримов знав, що якщо він зв'яжеться з «Ведмедем» (криміналом), йому знадобиться захист. Він знайшов антидот. Але він не став його використовувати, коли зустрів убивцю. Чому? Тому що він вирішив, що винен. І вбивця — це та, хто його знала і кого він не хотів викривати, щоб захистити її. Але хто ж вона: Мар'яна чи Аліса?

Яр зрозумів, що відповідь криється в тому, що саме Кримов зробив 20 років тому тій жінці. І він не міг знати, хто з них ховається під яким ім'ям. Він мусив піти на ризик.

Яр подивився на годинник. До комендантської години залишалася всього година. Він мчав до будинку Аліси.