6

Ейфорія щастя від повернення щезла одразу після того як віда оглянулася навколо і побачила, що селище перетворилося на велике попелище.Там були тільки зруйновані вогнем будинки, спалені подвір'я і сади, пахло димом і горілим деревом. Раптом боковим зором вона побачила наче щось мигнуло, віда озирнулася й побачила ту саму вогняну кулю, на яку перетворилася її сестра після того як впала у багаття. Та почала наближатися до Ассоль, але їй вже нічого було боятися і вона твердо залишалася на своєму місці. А куля наблизилася до неї (тепер була вже на відстані витягнутої руки) і почала намотувати кола. Звідкись почувся вже знайомий голос:

Знову не чекала? - у повітрі повисло запитання, а потім голос вибухнув реготом, але віда так і не могла мовити й слова.

Я таки спалила це кляте поселення і його мешканців! Як же ви мені всі набридли. Місяць. Уявляєш?! Місяць, я з ними боролася. Та нічого, все одно я сильніша. - радіус кола все зменшувався, куля наближалася, Ассоль уже відчувала її тепло у себе по ногах, цього було не минути. Краї сукні почали горіти і віда почула сильний жар.

Стій! - закричала вона, - а куди поділися усі міфічні істоти?

Ха-ха-ха! - засміялася сенія, - вони розлетілися по людському світу, перетворилися на людей, тварин і росли. Хто є хто визначити вже надто складно. Ти їх не знайдеш і не повернеш. Той світ зник назавжди!!!

І полум'я почало огортати постать колишньої нельми. Та раптом вогонь зашипів, гіркі сльози жалю і відчаю почали скапувати в полум'я. І сталося те, що повинно було статися, коли з'єднується добро і зло, чорне і біле, вогонь і вода - поєднання двох, колись штучно розділених сестер, дало початок зовсім іншому світові, і годинник почав новий відлік: 1, 2, 3...