Відголоски

Проклятая

Та згинь вже нарешті, проклятая,
Невже тобі досі замало?
Тебе не врятує всесвятая,
В якої ти віру займала.

Тебе не врятує широкая,
Що зветься Окою ріка,
Залишишся ти одинокою,
Мабуть павутиною зла.

Та стихни чужа і розлючена,
Тебе вже ніхто не побачить.
Моя Україна замучена
Провчить і тепер не пробачить.

Тепер Україна пророчить
Душею до неба злітає,
Її предбачаючі очі
І ворога вмить розстріляють.
 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше