Віддай мені своє серце або міжсвітовий хаос

Емі 3

 - Я не забула про тебе Емі, – Душа повернулася до неї й дракониха злякалася. Емі порушила обітницю і дух, напевне, на неї сердиться.

Натомість Душа простягла їй кристал, що нагадував кіготь.

 - Ти втратила свій, а світу і досі потрібен хранитель. Але цього разу ти будеш вільна, і нам обом не буде самотньо.

Новий кіготь їй підійшов. І дуже навіть личив. Душа затаїлася в ньому ще на кілька тисяч років.

 - Ну що? Полетіли? – промив голос.

Емі не відповіла. Дракониха розправила крила і вперше за кілька тисячоліть полетіла.

 

КІНЕЦЬ

 

Я вдячна ВСІМ, хто дійшов так далеко. Попри кількість персонажів,  характерів і ліній. На одні і ті самі розділи з різних точок зору. На відсутність вирішального двобою і справді захопливої любовної лінії (як і вирішальної сцени для Юі). На відключення світла і перерви в письмі. І сподіваюся, що наступна книга теж Вас зацікавить.

А також тим,  хто просто розгорнув її.  Хто прочитав кілька розділів і зрозумів, що щось не те. Адже це значить, що ще є куди іти.

Звичний світ зруйнувався 24 лютого, але після перемоги ми збудуємо новий. Світлий і чистий. А поки, шукаймо шлях жити далі і віримо у ЗСУ.

Автор.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше