Схоже, деколи чіткий план не потрібен. Мисливець зник, серце розбилося, але все добре, навіть краще ніж було. Дракон махає крилами під склепінням печери й нікому не заважає. Дух з серця роздає усім світи й всі щасливі. Так і має бути. Нарешті черга дійшла і до неї:
- Каґоме, це – твій світ.
Дівчина взяла у руку кристал і глянула на Захара. Він зрозумів її без слів:
- Я люблю тебе, Каґоме… Але вибач… Я не можу. У мене навчання, родина…
- Тоді я зачекаю, – вона сховала кристал в кишеню.
– До часу, коли
ми будем готові і
нам стане тісно.
Захар посміхнувся:
- Я вже казав, що ти класно віршуєш?
#4233 в Фентезі
#1047 в Міське фентезі
#2825 в Сучасна проза
пригоди і магія, нелінійна розповідь, дракон і інші магічні істоти
Відредаговано: 12.02.2023