Віддай мені своє серце або міжсвітовий хаос

Джек 4

- Джеку-мандрівнику, настав час і тобі осісти – Душа простягла йому камінь.

Джек справді хотів цього. Хотів нарешті спокійно сісти та читати якийсь пригодницький роман, а не бути його героєм. Тепер він знав правду і міг заспокоїтись. Проте щось не давало йому це зробити. Він озирнувся і затримав погляд на одній зі стін. Він простягнув кристал назад:

- Я не хочу світу. Ви казали, що даруєте серцям могутність. А чи можна повернути когось до життя? – і він знову глянув на стіну, де причаїлася Тінь.

Душа посміхнулася і кристал обернувся димом. Той полинув до Тіні й окутав її щільним туманом. Йому назустріч вийшла струнка і гарна дівчина з довгим рудим волоссям. На її обличчі сяяла посмішка. Вона простягнула руку:

- Віра.

Софія Стешакова

Подобається

#1380 в Фентезі
#385 в Міське фентезі
#826 в Сучасна проза

У тексті є: пригоди і магія, нелінійна розповідь, дракон і інші магічні істоти

Відредаговано: 12.02.2023

Додати до бібліотеки

Поскаржитись