Віддай мені своє серце або міжсвітовий хаос

Шарлін 3

От же ж Мурка! Не могла про дракона попередити?! Ну взагалі, як можна було про таке промовчати?! Проте Джозеф заступив її зашипів. Дрібниця, але приємно. Звісно, що дракона жоден кіт не здолає.

А потім дракон кинув серце. І воно розбилося. Глибоко в душі Шарлін зраділа, адже тепер Джозеф лишиться з нею. Але з серця виліз жіночий силует. Це добре чи погано?

- Я – Душа. Одна з багатьох, адже кожне серце має власну душу. Саме ми даруємо серцям могутність. Саме ми утримуємо світ. Але ми замкнені в кришталі, допоки не скінчиться цикл. Не кожна душа виходить зі свого серця взагалі. Але сьогодні починається новий цикл. Старі світи вже не повернути. Тож будуймо нові! Вам вирішувати, якими вони будуть. Схожими на ваші чи геть новими, сонячними чи дощовими, з містами чи з лісами… – вона повернулася до Джозефа і простягла йому уламок. – Тримай, Джозефе Мурескапіт, це буде твій світ.

У Шарлін серце пропустило цикл. Він покине її. Проте котик озирнувся:

- Шарлін, ти будуватимеш світ зі мною? – вона чула як швидко у мишолова билося серце.

Шарлін заглянула в його сині очі:

- Ні. Я не будівельниця. Але я залюбки піду з тобою хоч на край світу.

Вона почула як Джозеф полегшено видихнув і їх поглинуло біле світло. Тепле і лагідне, як його кардамонове з білим хутро.

Софія Стешакова

Подобається

#3194 в Фентезі
#754 в Міське фентезі
#2095 в Сучасна проза

У тексті є: пригоди і магія, нелінійна розповідь, дракон і інші магічні істоти

Відредаговано: 12.02.2023

Додати до бібліотеки

Поскаржитись