Захар

 - Серце істинного*, – прошепотіла Каґоме ледь чутно.

Здається, вона втратила свідомість. І що йому робити? Здається, слід знайти пульс. Він поклав її на найближчу лавку, і спробував знайти пульс. Її крила дуже заважали. У руці вона тримала дивний камінь.

Це дуууже дивний камінь.

За кілька секунд Каґоме отямилася. Ніби нічого не сталося, вона сіла і запитально дивилася на нього. Крила знову були видимі, але Захару здалося ніби раніше вони були білішими на кінцях. Ні, вони й досі були білими, як сніг, але ніби посіріли трохи. Списавши все на пил, Захар спитав Каґоме:

 - Ти як?

 - Нормально,  – сказала вона без тіні будь-яких емоцій.

Захар повернув їй камінь.

Це дуууже дивний камінь.

Каґоме взяла його  і крила зникли.

Крила потемнішали й потемнішала душа.

 - То що ти робитимеш? – спитав Захар у Каґоме.

 - Не знаю, – відповіла Каґоме дещо розгублено, ніби не до нього.

 - Підеш зі мною ввечері до парку?

 - Добре.

 - Це побачення.

 - Зрозуміло.

Вона не до тебе. НЕ ДО ТЕБЕ.

Приглушивши внутрішній голос, Захар пішов навчатись. І хто тільки вигадав ті кляті домашні завдання разом з ЗНО? Він ще раз озирнувся на Каґоме, та дівчина вже пішла.

Крила потемнішали й потемнішала душа.

________________

* Істинними вважалися перші білокрилі. Згідно легенди, навколо їхніх сердець створились всі світи. Самі ж білокрилі разом з чорнокрилими самознищились у битві, от тільки сердця чорнокрилих обернулись попелом.