Лілі отямилась в якомусь вельми дивному місці. Воно було таким яскравим і сліпило очі. Пантера не мала наміру лишатись тут надовго. Проте єдиний варіант – знайти останнє земне сонце. Лише ткнувшись у нього носом вона побачить шлях додому.
- То про яке пророцтво ти казала? – ця настирна гієна теж тут. Чудово.
- Ні про яке, – вона розвернулась і пішла. Земні сонця втягують кольори, тому вона взяла курс на високі сірі прямокутні скелі. Гієни пішли за нею.
- Не ігноруй нас, – сердито прогарчала плямиста. Лілі продовжила свій шлях.
Несподівано повз них промчав великий металевий звір. Лілі злякано зашипіла і відскочила. Гієни здавалися непорушними.
- Не схоже, що тобі вдасться тут пройти, – докинула королева.
Придивившись, Лілі помітила, про що вона говорила. Серед скель туди-сюди снували сотні цих звірів. Звісно, пантера могла замаскуватись, та це не допомогло б їй тут. Це не сірі джунглі.
- То ти розкажеш, що за пророцтво? – промовив воїн з клану. Досі, говорила лише королева, і це не абияк здивувало Лілі. А ще більше її здивувало те, що самець наважився говорити в присутності двох самиць, що для гієн було досить не типово.
- В один зі днів Плеяди
Земне сонце сяде.
Ріка звільниться й потече,
Небесне сонце утече.
Падуть дерева і ліси,
Далі думку сам неси.
- Це що було? – озвалась королева за кілька митей.
- Пророцтво. Дні Плеяди – це 13 – 22 дні місяця трав*. Повінь, зникнення сонця, падіння дерев – все збулось. Я думаю, що якщо ми знайдемо земне сонце тут, то зможемо повернутись назад.
- А я думаю, нам уже немає куди повертатись, – озвалась гієна, яка досі мовчала.
- Квазі! Ти повинна робити, а не думати. Ми йдемо з тобою, пантеро. І допоможемо.
- Я – Лілі.
- Яка різниця? Клан – за мною. Ми повертаємось.
Гієни пішли за королевою до скель. Лілі відступила, пропускаючи їх уперед. Квазі, перед тим як поплентатись за рештою, прошепотіла так, аби почути могла лише вона:
- Клер і ти не бачите простої істини. Ви надто хочете повернутись додому, і не хочете прийняти те, що повертатись нема куди.
Напевне, вона хотіла щось додати, та Клер покликала пантеру наперед, аби та вказувала шлях. Лілі не надто хотілося залишатися поряд з Квазі, і та побігла уперед.
____________
Місяць трав – травень.
#1380 в Фентезі
#385 в Міське фентезі
#826 в Сучасна проза
пригоди і магія, нелінійна розповідь, дракон і інші магічні істоти
Відредаговано: 12.02.2023