Глава 18. Вимір Вічних Штормів ( Частина 3)

Амрам і Сільвія ступили на платформу, яка здіймалася над центром кристала. Над ними небо було розколоте блискавками, а вітер вирував із такою силою, що навіть магія сердець ледве тримала їх на ногах.

— Це ще не кінець, — сказала Сільвія, відчуваючи, як магія виміру пробуджує приховані страхи.

— Я знаю. Але разом ми сильніші за будь-яку бурю, — відповів Амрам, концентруючи світло навколо них.

Раптом повітря навколо загусло, і постали Штормові Тіні, темні істоти, що поєднували блискавку, вітер і кристалічну воду. Вони атакували одночасно: фізично і психологічно, створюючи ілюзії минулого, сумніви і страхи.

— Тримаймося разом! — закричав Амрам, відчуваючи, як магія Сільвії вливається у його серце.

— Ми непереможні разом! — відповіла Сільвія, і їхні серця заблищали яскравим світлом, що почало руйнувати Тіні.

Перше випробування: Хвилі Ілюзій

Тіні створювали хвилі ілюзій, що намагалися розділити героїв. Амрам бачив Сільвію у пастці, Сільвія — Амрама пораненим і самотнім. Кожен образ намагався розбудити страхи і сумніви.

— Це не ми! — крикнув Амрам, стискаючи її руку.

— Ми разом! — відповіла Сільвія, і потік їхньої єдності розвіяли ілюзії.

Друге випробування: Стихії Шторму

Повітря, вода і блискавки об’єдналися у хаотичну магічну бурю. Кожна хвиля могла розірвати простір або перетворити землю на пастку. Герої навчалися передбачати рух стихій, синхронізуючи дихання і магію.

— Якщо впадемо, втратимо все, — сказав Амрам.

— Ми не впадемо, — відповіла Сільвія, і разом вони перетворили хаос на платформу світла.

Третє випробування: Серцевий Вихор

В центрі виміру утворився величезний вихор, що намагався втягнути героїв. Він перевіряв не тільки магічну силу, а й глибину любові та довіри.

— Тримайся за мене! — закричав Амрам.

— Я ніколи не відпущу тебе! — відповіла Сільвія, і їхні серця злилися у сяючий потік світла, що стабілізував вихор.

Вихор розсіявся, і перед ними відкрився портал у новий, ще більш загадковий вимір. Герої стояли поруч, тримаючись за руки, знаючи: їхня єдність стала непереможною, а любов — безмежною.

— Попереду нові випробування, — сказала Сільвія.

— І ми їх пройдемо разом, — відповів Амрам, і їхні серця заблищали яскравіше за будь-які блискавки.