Глава 14. Вимір Кришталевих Лісів (Частина 2)

Амрам і Сільвія ступили через портал у центр Серця Лісу. Тут кристали дерев були величезними, їхні верхівки губилися у світлі, що переливалося різними відтінками синього та фіолетового. Повітря навколо наповнювалось магією, яка відгукувалася на найменші думки і почуття героїв.

— Це неймовірно… — прошепотіла Сільвія, дивлячись на величезні кристали, що випромінювали світло, немов живі.

— Будьмо уважні, — відповів Амрам. — Тут будь-яке відволікання може коштувати нам дорого.

Раптом земля почала тремтіти, а з тіні кришталевих дерев виринула перша істота-випробування — Кристальний Хранитель. Його тіло переливалося, немов складене з тисяч дрібних кристалів, а очі світилися холодним синім світлом. Його рухи були беззвучними, але кожен крок створював магічну хвилю, здатну дестабілізувати магію героїв.

— Це наше перше випробування у цьому вимірі, — сказала Сільвія, стискаючи руку Амрама. — Нам доведеться діяти разом і зберігати спокій.

— І ми зможемо, — відповів Амрам, концентруючи магію сердець, щоб створити захисну оболонку навколо них.

Хранитель миттєво атакував. Кристали на його тілі випромінювали хвилі магічної енергії, які формували лабіринти світла і темряви, намагаючись розділити Амрама і Сільвію. Вода і повітря навколо почали реагувати на страх героїв, створюючи нові пастки.

— Тримайся за мене! — крикнув Амрам, коли одна з хвиль намагалася відштовхнути їх у глибину.

— Разом ми непереможні! — відповіла Сільвія, і потік їхньої магії перетворив атакуючу хвилю на сяючі кристали, що піднімали їх вище.

Хранитель атакував одночасно фізично і психологічно: кристали намагалися проникнути у свідомість героїв, відтворюючи страхи, сумніви та спогади про поразки. Амрам бачив себе самотнім і слабким, Сільвія — розділеною і покинутою.

— Не піддавайся страху! — закричав Амрам, зливаючи магію сердець із Сільвією.

— Я з тобою! — відповіла вона, і потік їхньої єдності розсіяв ілюзії.

Велика хвиля магії від Хранителя піднялася над ними, створюючи величезний купол із кристалів, які поглинали світло. Але Амрам і Сільвія, концентруючи всі сили, зуміли розірвати купол і прорватися крізь хвилі. Їхні серця заблищали яскравим потоком світла, що розсіяв темряву і стабілізував простір навколо.

— Важливо не просто відбивати атаки, — сказала Сільвія, відчуваючи, як магія Хранителя реагує на їхню єдність. — Потрібно зрозуміти його магію і об’єднатися з нею.

— Тоді зробимо це разом, — відповів Амрам, і вони спрямували потік своєї магії в центр Хранителя.

Магія сердець проникла у кристали істоти, перетворюючи їхній холодний блиск на тепло, світло і гармонію. Хранитель завмер, а потім поступово розчинився у сяючих кристалах, які піднімалися у повітря і падали назад у землю, зміцнюючи магічну стабільність виміру.

— Ми пройшли перше випробування, — сказала Сільвія, відчуваючи, як магія кришталевих лісів відгукується у їхніх серцях.

— І це лише початок, — відповів Амрам, відчуваючи прилив нової сили. — Попереду ще більше випробувань, але ми готові.

Перед ними відкрився шлях до глибини Серця Лісу, де чекало наступне випробування — ще сильніше і хитріше, здатне перевірити не лише магію, а й саме серце їхньої любові.