Глава 13. Вимір Темних Вод (Частина 3)

Амрам і Сільвія дійшли до серця Виміру — величезного озера темної води, що переливалося чорним і фіолетовим світлом, як якби саме нічне небо впало на землю. Повітря тут було густим і важким, насиченим магією і напругою. У центрі озера стояла Велика Темна Сирена — давня істота, що жила у водах тисячі років і охороняла найглибші секрети світу.

Її тіло переливалося темною магією, очі світилися холодним фіолетовим світлом, а голос лунав одночасно у голові і серці, викликаючи страх і сумніви.

— Хто наважився вторгнутися у мої води? — промовила Сирена, і хвилі піднімалися, створюючи шторм, здатний поглинути героїв.

— Ми прийшли не для битви, — відповіла Сільвія, відчуваючи, як магія її серця взаємодіє з енергією Амрама. — Ми прийшли пройти випробування і дізнатися правду про цей вимір.

Сирена засміялася, і її сміх перетворився на хвилю, що намагалася розділити героїв. Хвиля розчавлювала їх під ногами, створювала ілюзії минулого і страхів: Амрам бачив Сільвію у руках ворогів, Сільвія — Амрама самотнім у темній безодні.

— Не піддавайся! — закричав Амрам, зливаючи магію сердець із Сільвією.

— Разом ми непереможні! — відповіла вона, і потік їхньої єдності перетворив атакуючу воду на сяючі кристали, що піднімали їх вище.

Сирена атакувала ще сильніше: з води виривалися величезні темні істоти, створені з її енергії. Вони намагалися розділити героїв і зламати їхню волю. Кожна хвиля була одночасно фізичною і психологічною атакою, реагуючи на їхні страхи, сумніви і невпевненість.

— Це перевірка наших сердець, — прошепотіла Сільвія, відчуваючи, як магія Сирени намагається проникнути в її душу.

— І ми її пройдемо разом, — відповів Амрам, стискаючи її руку, і потік їхньої єдності почав розсіювати темряву води навколо.

Кульмінаційний бій почався: амплітуда магії і стихій води досягла неймовірного рівня. Вода піднімалася в гігантські хвилі, блискавки магії прорізали простір, а темні істоти намагалися поглинути їхню силу. Амрам і Сільвія, об’єднавши магію попередніх вимірів і магію сердець, створили величезний купол світла, що відбивав усі атаки.

— Ми повинні вдарити разом, — сказала Сільвія, відчуваючи прилив сили.

— На всі наші сили! — крикнув Амрам, і їхні серця заблищали яскравіше за будь-яку стихію.

Потік світла прорізав центр озера, влучаючи прямо у Сирену. Вона вирувала, намагаючись втриматися, але магія героїв була сильнішою: страхи, сумніви і сумніви розсіювалися світлом їхньої єдності.

— Ні! — закричала Сирена, але її голос став слабкішим, хвилі розсіялися, а тіло почало перетворюватися на світло.

— Ми зробили це, — прошепотіла Сільвія, відчуваючи, як темрява поступається місцем спокою.

Сирена розчинилася у кристалах світла, залишивши після себе лише сяючу воду і відчуття гармонії. Вимір Темних Вод визнав силу їхньої єдності, любові і магії.

— Ви пройшли найнебезпечніше випробування цього виміру, — промовив Дух Лісу. — Ваша єдність і магія сильніші за будь-які темні сили. Тепер ви готові рухатися далі, у ще більш загадкові світи, де випробування будуть ще складнішими.

Амрам і Сільвія відчули, як магія переповнює їхні серця. Вони пройшли через страхи, сумніви і темряву, перетворивши їх на силу, що робила їх непереможними.

— Йдемо далі, — сказала Сільвія, відчуваючи, як їхня єдність перетворюється на непереможну силу.

— Разом ми подолаємо все, — відповів Амрам, і їхні серця заблищали яскравіше за будь-які хвилі Темних Вод.

Перед ними відкрився портал у новий вимір — ще більш загадковий і небезпечний, де їх чекатимуть стихії, випробування і вороги, здатні перевірити не лише магію, а й саме серце їхньої любові.