Глава 10. Вимір Вогняної Завіси (Частина 4)

Після перемоги над Вогняним Лицарем Амрам і Сільвія продовжили шлях у серце Вогняної Завіси. Лава тепер текла повільніше, але магія світу ставала все агресивнішою. Повітря здавалося насиченим спалахами енергії, що реагували на найменші сумніви героїв.

— Відчуваєш це? — запитала Сільвія, прислухаючись до коливань магії.

— Так, — відповів Амрам. — Тут живе щось древнє… і не привітне.

Вони підійшли до величезного кратера, звідки виривалася потужна магія. На самому його дні стояла істота — Давній Вогнебрам, легендарний охоронець цього виміру. Його тіло переливалося червоним, помаранчевим і чорним, немов рідка лава, а очі світилися як вулканічні вогні.

— Лише ті, хто поєднує любов і магію, можуть пройти далі, — пролунав голос істоти, який лунав у думках героїв, наче вібрація самого світу. — Решта поглине полум’я.

Вогнебрам здійняв величезну лавову руку, і потік вогню устремився до героїв. Амрам і Сільвія миттєво об’єднали магію сердець і світло кристалів, створивши купол енергії, що захистив їх від удару. Але цього було замало — сила істоти реагувала на їхні сумніви, відтворюючи образи минулого: поразки, розлуки, страхи, що могли розділити їх.

— Не дозволимо темряві розділити нас! — крикнув Амрам. — Сільвія, об’єднаймо все, що у нас є!

Сільвія відчула, як магія Вогняної Завіси прагне поглинути їхні страхи, і миттєво віддала все своє світло, зливаючи його з магією серця Амрама. Їхній потік енергії перетворив лаву навколо в сяючий потік, що прорізав туман і полум’я.

Вогнебрам атакував ще раз, створюючи лавові спалахи, що оберталися навколо них у вихорі. Герої кинулися вперед, використовуючи кожну частинку магії сердець, кожен кристал і потік Вогняної Завіси, щоб прорватися до істоти.

— Довіряй мені! — крикнула Сільвія, коли вони злили свої сили у фінальний вибух світла і тепла.

— Я завжди з тобою! — відповів Амрам, і їхня магія вразила Вогнебрама, огорнувши його у сяючу хвилю любові і сили.

Істота завмерла, її величезне тіло повільно перетворювалося на потік енергії, що змішувався з кристалами Вогняної Завіси. Давній Вогнебрам мовчки визнав їхню силу, і з його погляду зникла загроза, залишивши лише тепло і світло.

— Ваша любов і єдність сильніші за будь-яке полум’я, — промовив Дух Лісу, що спостерігав за ними з боку. — Тепер ви готові пройти до Серця цього світу, де на вас чекає остаточне випробування — виклик, що з’єднає всі ваші сили і випробує їх до межі.

Амрам і Сільвія відчули, як їхні серця наповнилися силою. Кожна тінь, кожен страх перетворився на їхню силу, і вони були готові йти далі, у найнебезпечніше місце Вогняної Завіси — Серце світу, де магія і любов будуть випробовуватися як ніколи.

— Йдемо, — сказала Сільвія, впевнено крокуючи поруч з Амрамом.

— Разом, — відповів він, і їхні серця заблищали яскравіше за будь-яке полум’я навколо.