Глава 7. Кристали Зоряного Лісу (Частина 1)

Після випробувань Вічної Бурі Амрам і Сільвія ступили у новий світ — Зоряний Ліс, де магія була настільки сильною, що сяйво кристалів на деревах освітлювало все навколо, а повітря було насичене ароматами незвичайних рослин і енергією живих світів.

— Це… неймовірно, — прошепотіла Сільвія, відчуваючи прилив магічної енергії. — Тут магія буквально дихає разом із нами.

— Але відчуваю, що небезпека тут не менша, ніж у Вічній Бурі, — промовив Амрам, напружено вслухаючись у шелест дерев.

Кожне дерево було як живий організм, з корінням, що тремтіло від магії, і кристалами, що переливалися різними кольорами. Відчуття було дивним: здавалось, що ліс спостерігає за кожним їхнім рухом.

Раптом із тіні вискочили перші вороги — Лісові Примари, що складалися із світла кристалів і темної магії. Вони рухалися неймовірно швидко, зникаючи і з’являючись у різних куточках лісу.

— Ми мусимо бути обережні, — прошепотіла Сільвія, об’єднуючи магію сердець з Амрамом.

— І діяти разом, — додав він, створюючи потік світла, який нейтралізував перші атаки.

Примари оточили їх, і кожна спроба прорватися вперед змушувала героїв виявляти кмітливість і швидкість. Амрам створював бар’єри із енергії, а Сільвія використовувала кристали лісу для відбиття атак.

— Цей ліс… він живий, — промовила Сільвія. — І він випробовує наші серця так само, як і магію.

Раптом у лісі з’явилася постать — стародавня хранителька лісу, напівпрозора жінка з крилами з кристалів і очима, що світилися зоряним світлом.

— Я — Віталія, Хранителька Зоряного Лісу, — промовила вона. — Ліс перевіряє кожного, хто вступає сюди. Щоб пройти далі, ви повинні довести, що ваша магія і любов чисті.

Амрам і Сільвія зрозуміли: щоб пройти через ліс, потрібно не лише боротися, а й взаємодіяти з його енергією. Вони з’єднали свої серця і дозволили магії лісу проникнути у потік світла, що оточував їх.

Світло розчинило примар і створило дорогу крізь густі кристалічні хащі. Кожен крок поглиблював єдність їхніх сердець і магії.

— Ми пройдемо через це, — прошепотіла Сільвія.

— Разом, завжди разом, — відповів Амрам.

Попереду ліс відкривав нові таємниці: кристали, що могли передавати спогади давніх магів, дерева, що шепотіли закляття минулого, і приховані ворота до ще небезпечніших світів.

Амрам і Сільвія відчували, що попереду їх чекають не лише нові випробування, а й нові союзники та секрети, здатні змінити їхні долі. Але вони знали одне: поки їхні серця з’єднані, жодна магія і жодна темрява не зможуть їх розділити.