Вчитель Спостерігач

Сцена сьома

Світло яскравішає, залучення аудиторії.

 

Ви думаєте, що прийшли подивитись, як я говорю? Ні. Ви прийшли, щоб я побачив вас. Щоб я сказав: так, ви є. Бо поки я в’яжу — ви не розпускаєтесь.

 

[Ще один вибух. Світло миготить. Юрій зупиняється.]

 

Мені дали нитки. І сказали: тримаєш — виживеш. Кинеш — всі зникнуть. Весь театр, вся війна, весь зал — на кінчику спиці.

 

(підносить спицю як зброю)

 

Спостерігачі… ви не в залі. Ви — у мене в очах. Ви — в кожній петлі. Ви — кожен, хто не моргнув.

 

Але знаєте, що буде, коли я зроблю останню петлю?




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше