Світло яскравішає, залучення аудиторії.
Ви думаєте, що прийшли подивитись, як я говорю? Ні. Ви прийшли, щоб я побачив вас. Щоб я сказав: так, ви є. Бо поки я в’яжу — ви не розпускаєтесь.
[Ще один вибух. Світло миготить. Юрій зупиняється.]
Мені дали нитки. І сказали: тримаєш — виживеш. Кинеш — всі зникнуть. Весь театр, вся війна, весь зал — на кінчику спиці.
(підносить спицю як зброю)
Спостерігачі… ви не в залі. Ви — у мене в очах. Ви — в кожній петлі. Ви — кожен, хто не моргнув.
Але знаєте, що буде, коли я зроблю останню петлю?