Вчитель Спостерігач

Сцена четверта

Світло тепліше, Юрій ніби згадує, жести відкриті.

 

Я повернувся до школи.

Але вже не на перерву.

Я — вчитель.

 

Я був лаборантом ,

ховався серед пробірок,

слухав, як реагують тіла,

коли в них нічого не залишилося.

 

Був інженером ,

 налагоджував заводи,

щоб все працювало без збоїв,

навіть коли серце гасло.

 

Був продавцем ,

продавав голос.

Усмішку. Себе.

А потім дізнався,

що розпроданий не повертається.

 

Був бригадиром,

командував тими,

хто теж мовчав, але важче.

А ще — був порожнім.

Людиною, яку ніхто не питав.

 

А тепер — питаю сам.

Тепер я кажу: «Відкрийте зошити».

А сам відкриваю себе.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше