Вчитель Спостерігач

Сцена перша

Світло приглушене. Юрій сидить із спицями, починає повільно говорити. Фокус — на ритмі і повільності.

Петля. Лице. Петля. Лице.

Я в’яжу реальність. Щоб не розпалася.

Я в’яжу паузу між вибухами.

[Далекий ГРЮК, тиша.]

Це не сцена. Це зона.

Зона спостереження.

У кожного своя вина.

У кожного своя міна.

Довготривала міна,

і ніхто не знає, коли вона вибухне.

Хто не бачить, той не вбиває.

Хто дивиться — той цілиться.

І ви всі дивитесь.

Подобається

#1560 в Сучасна проза
#677 в Фантастика
#144 в Постапокаліпсис

Відредаговано: 17.06.2025