Розділ 11

Ельза вбігла всередину академії, але, помітивши свого старшого брата, пройшла повз. Та й не хотіла вона при всіх свариться з ним. Головне знайти Ксав'є і Фрайдей. І якби не Чарльз, то дівчинка б так і не дізналася, куди вони попрямували. Подякував хлопцеві за допомогу. Міс Вульф побігла на вулицю. Там вона і зіткнулася з тими, кого шукала весь цей час. Ельза прочитала думки Венздей, і їй стало страшно. Краще б поквапитися.

—   Ксав'є, біжи в ліс. З Венздей щось трапилося, —  дівчина жадібно ковтала повітря, адже сказати таке не кожен зможе.

—  Ти впевнена в цьому? —  хлопець тримав Фрайдей за руку, щоб вона не впала.
—   Швидше. Венздей захоче випити отруту! —   Випалила Ельза.

—  Що? А де Пагслі? —   Запитала друга міс Аддамс, жахнувшись від почутого. -

—  Залишився з нею. Вони в лісі! —  Заволала міс Вульф, почухавши свої кулаки. -

—   Ти знаєш, хто це зробив? —  І знову запитання. Фрайдей намагалася в усьому розібратися без скандалу.

—   Це Аякс і Кент. Їм наказала Йоко налякати твою сестру, —  дівчинка більше не могла нічого говорити. Вона одразу ж побігла в банкетний зал.

—   Ксав'є, йди до своєї коханої. Я скоро буду, —  дівчина пішла назад у Невермор.

Хлопець кивнув сестрі своєї дівчини й пішов у ліс. І скоро він докопається до істини. І всі ті, хто винні у всьому, то відповідатимуть за це. І містер Торп не збирається ні з ким сюсюкатися. Пагслі так і не зміг допомогти брюнетці. Вона, як і раніше, не прийшла до тями. Коли Ксав'є побачив її в такому стані, то хотів убити Кента й Аякса. І заодно і Йоко. Взявши її на руки, хлопець пішов у бік академії. Молодший брат Венсдей пішов за ними.

Фрайдей присіла на сходи й заплакала. Їй було дуже боляче, немов серце випалили. Коли до її плеча торкнулася чиясь рука, то дівчина різко обернулася і побачила перед собою Ардена. Схоже, що він розумів, що трапилося щось погане, раз міс Аддамс була в такому стані. І Чарлі все це бачив. Він підійшов до них ближче і пильно подивився в очі вампіра.

— Сльози - ознака слабкості, —  кровопивця присів поруч і стиснув її руку у своїй руці. -
—  Я помщуся їм усім. Розріжу на шматочки, —  відповіла брюнетка, продовжуючи плакати. -
— Ти навіть не можеш тримати свою подружку на короткому повідку, —  хлопець зробив ще кілька кроків у його бік.
— Що ви маєте на увазі? — Запитав Арден, перестаючи тримати Фрайдей за руку.
—  Міс Танака, або як там її, нацькувала на Венздей своїх ослів. Вони добряче познущалися над дівчиною! —  Не вгамовувався чаклун, схопивши вампіра за комір.
— Цього бути не може. Я б помітив! — Арден спробував вивільнитися з чіпких обіймів Чарлі.
— Ви обидва мені набридли. Ідіть геть! — закричала дівчина, бажаючи, щоб вони заткнулися.
— Я люблю тебе. Завжди любив. І буду любити. —  Містер Редфорд відпустив Ардена і притиснув її до себе.
—  Я навіки залишуся вірна своєму серцю. Пробач. —  Дівчина відсторонилася і подивилася на Чарльза з якоюсь жалістю.
—  Ви їй не потрібні. Вона закохана в мене. — Арден був упевнений у цьому, тому й не став чогось іще вимагати від Фрайдей.
—  Хто б говорив. Альфонс!—  Хлопець мало не побився з вампіром, але дівчина різко стала між ними.

Вона не бажала нікого бачити. Ні одного, ні другого. Для неї зараз головне - врятувати сестру. І покарати Йоко з її зграєю. І вона це зробить. Приготуватися і нападе першою. Душі з тих хлопців витрясе, а дівчину змусить узагалі пошкодувати, що на світ народилася. Швидко піднявшись у свою кімнату, вона склала всі отрути, елексири та ліки в один мішечок і сховала у свою валізу. Там Венздей би точно не стала шукати. У неї не було такої звички ритися в чужих речах. Тим паче своєї сестри. Ксав'є і Пагслі прийшли трохи пізніше, але Фрайдей вистачило всього лише одного погляду, щоб оцінити зовнішній вигляд своєї сестри.
Поклавши її на ліжко, дівчина спробувала напоїти її сироваткою правди, але губи Венздей були щільно зімкнуті. Тоді вона наблизилася трохи ближче і вловила дивний запах. Сонне зілля. Але коли дівчина його випила? Тоді інша міс. Адамс згадала казку про сплячу красуню, яку розбудив поцілунок прекрасного принца.

—  Ксав'є, Лише ти можеш їй допомогти. —  Фрайдей відвернулася і підійшла до дзеркала.

—  Що мені зробити? —  Хлопець не відчував, як його дівчинка дихає. І її серце не билося.

— Поцілуй її, і моя сестра прокинеться. —  Дівчина вийшла з кімнати і пішла на балкон. Їй необхідно було трохи розвіятися.

—  Я зроблю що завгодно, — відповів хлопець, торкнувшись губ своєї дівчини.

Брюнетка різко розплющила очі й подивилася на всі боки. Її сестра стояла далеко і милувалася нічними пейзажами. А хлопчисько пішов до Ельзи. Йому необхідно було з нею порадитися. І як би розповісти все батькам. Але як це зробити, хлопчина поки що не знав. Адамси так цього не залишать. Заберуть дітей із Невермора і все.
Венздей навіть не дивилася на Ксав'є. Їй було дуже соромно. Тим паче, що не кожен хлопець би повірив у байку, що це була проста випадковість. Але містер Торп занадто любив Аддамс, щоб їй не повірити. Він знав, що його дівчинка ніколи так не вчинить.
Не зрадить їхнє кохання. Не відмовиться від нього. І хлопець ніколи не кине її. Легенько обійнявши дівчину, він прошепотів, що вб'є будь-кого, хто до неї знову доторкнеться. З ним було поруч тихо і спокійно. Дівчина почувалася щасливою. По-справжньому. Закоханою. Але поки радіти було нічому. Її намагалися зґвалтувати. І зробити це в дуже грубій формі. Але добре, що вже все позаду.

— Ксав'єре, вибач. Я тебе не гідна. —  Вона розуміла, що час не лікує, він лише притупляє біль.

—  Не говори дурниць. Я одружуся з тобою. У нас будуть діти, а потім і онуки. — Юнак був ще тим стратегом. Мріяв про те, що їх чекає в майбутньому.

— Обіцяєш? Не залишиш мене біля вівтаря? — Запитала Венздей, взявши його за руку.

— Так, обіцяю. Нізащо не залишу. — Містер Торп поклав дівчину в ліжко, а сам сів поруч.