Розділ 26.

Усередині мене проверталися дивні думки. Мені було страшно, але добре. Страшно добре. Добре, що страшно? Я так заплуталася у власних почуттях, що вирішила просто відкинути їх і зосередитися на шумі зовні.

Це було складно, коли мій напарник умів так до біса добре цілуватися. Дихання не вистачало, а думки відлітали все далі й далі від справи.

— Вони тут! — почула я зовні.

Двері відчинилися, але ми не зупинили свій маленький спокусливий театр. Навпаки, Скай схопив обидві мої руки й завів за голову, зменшуючи відстань між нами до нелюдського мінімуму.

— В-вибачте, — ікнув охоронець і вийшов, зачинивши за собою двері.

Поцілунок тривав на одну секунду довше, ніж потрібно.

— З тобою все гаразд? — запитав у мене чоловік, уважно вивчаючи обличчя своїми світлими очима.

Його губи були трохи припухлими від пристрасного поцілунку, на щоках з’явився рум’янець. Ні, чорт забирай, зі мною не в все гаразд — я дуже сильно була готова закінчити те, що ми тут почали.

Але вголос я цього, звісно, не сказала.

— Так, — видихнула ще через хвилину, — як будемо вибиратися?

Скай, на моє повне розчарування, відпустив мої руки, акуратно встав із мого розпаленого тіла й допоміг сяк-так зібрати сукню воєдино. У мене тепер було на цілий розріз більше — виходити так я б посоромилася. Але в рамках того, який там вигляд мали деякі інші…

— Нам потрібна третя, — випалив Скай.

Мої очі, ймовірно, сказали все, що я думала із цього приводу. Величезні, круглі, квадратно-ромбікоподібні. У шоці я була точно.

— Скаю, ти, звісно, дуже спокусливий чоловік, — я б сказала, до біса, божественно, пекельно, але це говорив би точно не мій мозок, — але я не шукаю стосунків такого роду.

— Я думаю, що зілля тут штовхають ті, хто приєднується до пар, — хитнув головою він, — бармену вочевидь не сподобалися твої запитання. Думаю, ти занадто в лоб спитала. Він відчув недобре.

Подумки я обурено жбурнула в нього подушкою, бо зробила я все за протоколом — як Харлан учив. Те, що бармен виявився параноїком — не моя турбота. Але вголос я вирішила сказати інше.

— А третя ні про що не запідозрить, — кивнув він.

— Крім того, що нам доведеться робити, щоб домогтися від неї хоч якихось слів і дій.

Скай посміхнувся мені якось хитро.

— Не переживай, люба, я зроблю все сам, — і нахилився до мене близько-близько.

Спершу я навіть подумала, що він хоче мене знову поцілувати — уже без прикриття, хоче закінчити розпочате, зробити те, про що мої думки буквально благали. І моє тіло майже потягнулося до чоловіка, як би я не намагалася себе зупиняти.

Коли Скай раптом зняв у мене щось із волосся.

— Здається, я був занадто пристрасним, — він хмикнув і показав мені пір’їнку. — Почекай тут, я скоро повернуся.

— Третю краще шукати разом!

— Краще, — не став перечити чоловік, — але охорона все ще шукає нас двох. А я капелюх одягну і зміню образ.

У цей момент він одягнув незграбний капелюх у дусі п’ятдесятих, провів грайливо по ньому пальцем і відсалютувався мені. У кімнаті вже було порожньо, а на губах у мене все ще грала усмішка.

Не знаю, хто тут винен — атмосфера клубу, вплив суккуба або Купідон власною персоною, але мене неймовірно тягнуло до Ская. І хоч я вирішила не давати цим почуттям ходу, а посмішка все одно не сходила з губ.

В очікуванні напарника я вирішила обшукати кімнату. У дальньому кутку стояла маленька тумбочка з усім необхідним для веселого вечора. Я перевірила дистриб’юторів на задньому боці упаковок — скрізь значилося Токіо. Я цокнула язиком. Треба б запам’ятати адресу, може там разом із веселими аксесуарами виробляли й Молот?

Я вивудила приховану камеру зі своєї сережки і швидко зробила знімок, відправила його Елені. Нехай проб’є адресу, наскільки в них усе прозоро і відкрито. Якщо інших зачіпок не буде, ця найдієвіша.

Стукіт підборів пролунав біля дверей, і моє серце несподівано часто почало битися. Я відійшла від тумбочки й сіла на ліжко, одягнувши найграйливішу посмішку. Але всередині я нервувала.

— Люба, я знайшов для нас ідеальну дівчину, — підморгнув мені Скай, — вона все знає про задоволення.

Умовний знак. Я в нетерпінні совалася.

З ним прийшла ефектна червоноволоса дівчина з такою ж яскравою помадою і яскравими зеленими очима. Не суккуб — це я відчула одразу. Але щось надприродне в ній точно було. Може відьомське щось або знахарське. Ну не буває таких глибоких зелених очей у простих людей!

Дівчина облизнулася і потягнулася до мене за поцілунком. Я ж відзначила її надмірно довгі ікла.

Скай тим часом зачинив двері й підпер їх стільцем — після чого безпардонно відірвав червоноволосу красуню від мене.

— Гей, красунчику, ти шо собі дозволяєш? — з якимось гонором хмикнула вона й сіпнулася до виходу.

Згубна справа. Мій напарник тримав її міцно.

Я встала з ліжка з хижою усмішкою і повільно підійшла до дівчини. Нахилилася до неї близько-близько, відчула дихання на своїй шиї, від чого в неї різко розширилися зіниці. Розширилися — це означає, що очі її стали практично повністю чорними.