Розділ 1.

Сором накрив клуб Пульс Еросу.

Величезне неконтрольоване бажання блукало серед відвідувачів. Тепло розпливалося по тілу, концентруючись у ділянці низу живота. У їхніх думках було лише фізичне зближення — більше поту, більше танцю, більше нестримного торкання тіл. І, звісно, більше усамітнення.

Ось тільки сьогодні це бажання перекрило навіть уявні моральні норми, що існували у відвідувачів. І виною тому дівчина в центрі залу.

Її коротке світле волосся грайливо пестило її шкіру. Очі підведені і світяться під неоновим освітленням. Губи яскраві, звабливі — і дівчина щоразу хтиво покусувала їх, коли зустрічалася з поглядом чергової жертви.

Суккуб.

— На позиції, — я торкнулася мікрофона у вусі й повідомила командний пункт.

Маркус мав тримати огляд над територією клубу, проводити розвідувальну діяльність. Я ж усувала небажаних індивідів.

Тепле бажання сконцентрувалося внизу живота, і мені довелося на секунду заплющити очі, щоб відмахнутися від почуття, що виникло. Це всього лише дія потойбічних сил. Це не мій потяг.

І все ж коли я розплющила очі, Маркус на протилежному кінці другого ярусу уважно розглядав мене. Не натовп. Його груди повільно здіймалися. Він провів язиком по губах і злегка вкусив зубами. А в мене аж подих перехопило.

— Об’єкт виявлено, навколо чисто, — почулося в мене в мікрофоні, — можеш іти, Восс.

Восс — це я. Алісія Восс. Процвітаюча агентка паранормального бюро, яка полює на богів та їхніх слуг, що занадто загралися в життя з людьми. Ми вже давно навчилися взаємодіяти самостійно без їхньої збоченої забаганки.

— Іду, — відповіла й поспішила до сходів униз.

Темний обтислий костюм тісно стискав моє тіло. Так тісно, що ставало важко дихати. Груди вабили надто багато поглядів чоловіків під впливом сил суккуба.

Стукіт моїх підборів заглушала музика.

— Гей, красуне, не хочеш потанцювати? — до мене підійшов двометровий накачаний чоловік зовнішності секс-символу цього року, з пресом бодибілдера й чарівними блакитними очима.

От і як тут встояти? Під дією суккуба? Та всередині мене все буквально волало від бажання настрибнути на здорованя зараз. Ось тільки…

— Не сьогодні, друже, — я поплескала його по плечу, як би зробила старша сестра, відбиваючи в самого красеня бажання геть.

Я — професійна агентка. А не якась там любителька.

Мені потрібно було змішатися з натовпом. Правою рукою я схопила коктейль із таці офіціанта, що пробігав повз, лівою — зірвала тіару з якоїсь дівчини поруч. Надала обличчю максимально бездумний вираз і почала танцювати в такт.

— Ціль прямо за курсом, — прозвучало в мене в навушнику.

Я знаю. Тому я піднімала руки догори, і навіть підспівувала, абсолютно не розбираючи слів пісні.

Залишалося всього кілька метрів.

Якщо суккуб почне пробиратися через натовп, я її не зловлю. Маркус може перестрибнути через поручні другого ярусу, але його сприйнятливість до суккубів значно слабша за мою.

— Обережно, ціль завмерла, — викарбували мені в навушнику.

А, щоб її, відчуває слабкі емоції від мене. Я бачила, як здригнулося волосся дівчини, як вона вирішила обернутися до мене.

Діяти потрібно було швидко. Я розвернула найближчого чоловіка до себе обличчям.

— О, леді, що ви…

Договорити він не встиг, бо я пристрасно впилася в його губи поцілунком. Язик проник глибше, ніж слід було б, його рука опинилася теж у вельми непотрібному місці. Але з боку ми виглядали настільки природно для оточуючих, що навряд чи навіть мої агенти розрізнили б мене.

Чоловік притискав мене дедалі ближче до власного тіла, змушуючи зануритися в накачані і трохи волохаті груди. Від нього виходив аромат терпкого парфуму.

— Чисто, — я почула команду.

М’яко відсунулася від чоловіка, поманила його до себе, щоб нагнувся.

— Не хочеш усамітнитися? — крикнула йому, заглушаючи музику.

Він, звісно, хотів. Очі миттєво заманило бажанням — він облизнувся і кивнув.

Я схопила його за руку й повела в бік туалету — якраз у напрямку до суккуба. Думала тільки про чоловіка, про його руки — дозволила безпросвітному бажанню заповнити мене повністю. Думала про те, як мені подобався парфум і відчуття заповненості.

— Ще крок, люба, і я висмокчу з тебе життєві енергії, — проричала я на саме вухо суккубу, заломивши її руки за спиною.

Вона здригнулася. Легкий подих повітря торкнувся її ніздрів.

— О, леді, ти хочеш утрьох? — хтиво засміявся чоловік. — Я не проти, але в кабінці, боюся, місця не вистачить.

— Відійди, якщо не хочеш, щоб у тебе там усе відсохло, — пирхнула йому у відповідь і повела суккуба до виходу.

— Ти ж сама покликала! Стерво!

Біля самої її спини тримала заряджений антиенергетичними кулями пістолет. Такий не вбиває звичайних людей — та й самих божественних істот теж, безсмертних ніщо не вб’є. А от сил позбавить цілком може.