Зневажання себе

Так і закінчились літні канікули страждань Діани. 
Йшла дівчина до школи з надією,що ніхто не дізнається про те,що її фотки із-за не виконання дій,який призначає Макс. Ненависть до Максима зростала із кожним його завданням,вона ненавиділа його за те,що він її шантажує весь час, вона ненавиділа себе із-за того,що довірилась йому і скинула фотографію, дівчину розривало на частини із-за цієї ситуації. 
 

Вона поклялась, що більше ніколи і нікому не буде довіряти, вона вважала, що всі люди будуть робити їй боляче. 

Пройшовши по коридору школи дівчина відчувала інтуїтивно, що щось станеться поргане, але не зважаючи на своє передчуття вона повільно дійшла до класу і видихнувши розслабилась, думаючи що все буде добре, ніхто ж не дивився на неї осуждаючим поглядом тому її тривога зникла, але не надовго тому, що коли продзвенів дзвінок у клас зайшла вчителька з хлопцем. І серце Діани на секунду зупинилось, перед нею стояв Макс, саме той Макс у якого є її фотки, серцебиття дівчини прискорилось у декілька раз. Представивши нового учня класа вчителька запропонувала сісти за будь-яке вільне місце, і сів Макс саме за парту з Діаною, прошептавши їй 

   Я не дам тобі забути про те, що фотографії твого тіла у мене і я знаю все про тебе, і розіслати фотки для мене не проблема твоїм батькам та знайомим, тому не вередуй і покірно виконуй мої завдання

Не витримавши цих слів дівчина підірвавшись зі стільця скинула свої речі в рюдзак і вибігла із класа в сльозах, поки на обличчі Макса була самодовольна усмішка. Побігши в туалет дівчина в сльозах сіла на холодний кафель і плакала, їй було боляче і морально і фізично. Вона не могла повірити, що він далі продовжує псувати їй життя. 
 

Залишатись в школі дівчина не собиралась тому, трішки заспокоївшись дівчина вийшла з туалету і направилась зі школи додому, Діана розуміла, що її мами не буде дома, тому вона зайшовши в аптеку купила таблеток антидепресанту і попрямувала додому. Вдома нікого не було, як завжди, мама почала більше працювати для того, щоб жити і в нічому не відмовлятись, тому маму вона бачила рідко, але в цей час це було на руку дівчині. Вона була сама з своїми проблемами та переживаннями, ніхто не питався її заспокоїти або дати пораду, дівчина давно зрозуміла, що допомогти собі може тільки вона і ніхто більше, всім цікаві тільки їх проблеми, а на інших їй абсолютно всерівно бо в кожного на першому місці він.