Розділ 40 "Сім'я"

Розділ 40 "Сім'я" 

Індіра та Сара бігли наче не в собі. Наче востаннє. Чарівниці не говорили між собою,- гнітюча тиша тільки напалювала атмосферу. Воно і не дивно,- замість того, щоб все зрозуміти вони дали себе обдурити.

Школа Вартівниць.

Трояндова роща.

Студентки.

Вчителі.

Звичайні люди там.

Звичайні люди тут.

Небо.

Думки.

Все було важливим і Роу хотіла все захистити. Стати на охороні усіх хто того зараз потребує навіть не знаючи про це. Навіть те, що зараз ніхто не був в курсі цих подій не означало, що вони мають здатися, все провалити чи дозволити Аніці померти.

Сила.

Парламент.

Інші вартівниці.

Магія.

Життя.

Аніка.

Стільки всього на кону, а сил все менше і менше. Їм би треба було відпочити, але де ж взяти час на таку розкіш ? 

В них було мало часу, щоб подумати як слід і от він,- результат. Втрапили в таку тупу пастку, - повелися на силуети і на вибух, що був лише приманкою. Та Індіра і Сара допустили помилку ще вночі,- не треба було давати їм тікати. А всього лише взяти ніж і повестися як зробили б це вони... 

От до чого доводить людяність... А тепер нові проблеми. Звичайно, з Індірою та Сарою все добре, проте Аніка в небезпеці, це ясно. Все таки не треба було пускати її саму. Та хіба ця мала чарівниця послухала б ? Індіра подумки зітхнула. Насправді вона була такою ж, колись. А тепер чудово бачила який це дає результат для інших. 

- Голова має бути холодна,- ніби читаючи її думки пригадала Індірі Сара і чарівниця кивнула. Справді, емоціям не варто піддаватися. 

Але якщо Алрет зовсім оскаженіла то можна сподіватися на гірше, те, що Аніка вже мертва. Алрет може з'явитися перед ними хоч в цю секунду і розіграти сцену, що Аніка ще жива, що лише погодившись на її умови , вона віддасть дівчину, але насправді це може бути лише нахабна брехня. 

- Вони ніколи не зрозуміли б цих виборів чи те чому помилки все таки були допущені. Але це не означає, що треба картати себе. Ти зробила, що зробила,- говорила Сара. Здається, то була її життєва філософія,- не надто задумуватися про інших та минуле. Що було, - те пройшло.

Добре, що їй все таки щось прийшло до голови. Ще тоді, вночі. Коли Індіра зняла провідний камінь із шиї Алрет. Вона знала, що Аніка обере саме його. Тут не треба було бути телепатом чи розумником,- мала раз взяла річ, яка належала мертвій, лист про зарахування до школи Вартівниць і це запустило ось такий ланцюжок подій. Тому вона б не взяла намиста Мірри, боячись подібних негативних наслідків, які можуть вилізти потім. А навіть якби все таки взяла, що ж, не біда. 

Не те що Роу дуже сильно розбиралася у властивостях усіх можливих каменів, які використовують чарівниці, щоб проводити свою магію. Але вона добре знала, що Алрет має слабкість перед найсильнішими та найрідкіснішими екземплярами які тільки можна зустріти на їхньому материку. 

Індіра міцно схопилася руками за високий пліт і застрибнула на нього, потім використала його та підвіконник як наступний трамплін і гайнула на самий дах будинку навіть не переймаючись тим чи власники хати її побачать. Це допомогло їй залізти на ще вищий дах наступного будинку, що стояв поруч, а потім прикриваючи рукою чоло чарівниця оглянула навколишні вулиці, яскраво освітлені сонцем, стараючись побачити Аніку. Марно. 

- Її там нема,- крикнула Індіра і в пару стрибків знову опинилася біля спокійної Сари. 

- Алрет хоче забрати свій камінь. Вона не любить коли забирають те, що належить їй,- пробурмотіла жінка, розуміючи, що Аніка вже потрапила в біду на всі 100 відсотків. 

Певне, дівчина теж почула вибух коли була в Східному кварталі. Вона зрозуміла, що треба рухатися в бік вибуху але Алрет або її подруги затримали її. Ні, шайка влаштовувала вибух та силуети, робила відволікаючий маневр. По Аніку прийшла тільки Алрет. І вона вже мала досить часу аби розправитися з нею та забрати те, що належало їй. 

- Є великі підстави вважати, що Аніка вже мертва,- сказала в голос Сара,- Я думаю, що Алрет прийшла по неї сама, а її виводок відволікав нас вибухом.

Індіра кивнула. Вона прийшла до такого ж висновку.

- Треба прочесати місто ще раз. І ліс. Я вірю, що Аніка жива,- впевнено сказала вона, навіть не дозволяючи собі думати щось інше.

Вони блукали містом колами, приділяючи найбільше уваги бідному кварталу де і мала бути Аніка. Індіра безчисленну кількість разів вилазила на дахи під здивовані погляди перехожих і навіть не звертала увагу на те, що її знімають на телефон чи ведуть пряму трансляцію у різних соц мережах, розпалюючи бурхливі обговорення. Забудуть.

З прочісуванням лісу було тяжче. В Кроувеллі здійнявся переполох через вибух і різні служби, починаючи від пожежної і закінчуючи саперами, прибули на місце пригоди, стараючись погасити невелику пожежу і розібратися, що саме спричинило вибух. Та це було дрібницею, не вартою уваги жінок зараз. 

Місто ніби ожило. Розмови, здивування, збудораження і легка паніка овіяли жителів.