Розділ 23 "Нова сторінка неоднозначності"

- Тобі не здається, що ти надто багато спиш ?- з підозрою запитав Аніку Кенджі.

На що дівчина заперечливо помахала головою, а потім задумалася. Може, сон в цьому світі якось по іншому впливає на неї, ніж те, як впливав в її світі ? Якщо Аніка й помічала те, що спить надто багато то рішуче відкидала такі думки. Та якщо це вже прмітив навіть Кенджі, ще той любитель пропадати на своїй роботі та навчанні то треба буде погуглити властивості сну. Все таки цей інтернет чудова штука.

Втім, вже три дні Аніка гуглила будь які свої питання, з насолодою читаючи відповіді. Не все її радувало, чим більше вона читала тим більше піддавала сумнівам прочитане, але все таки, цей інтернет дуже корисна штука і щиро їй сподобався. За чим, за чим, а за такою штукою вона точно сумуватиме.

Тому Аніка знову всілася за комп'ютер та вписала : "властивості сну" в пошуковій строці гуглу, а потім стала детально перевіряти інформацію пр кожній ссилці. 

Дивно. Виявляється, люди в цьому світі спали по 8 годин, що було хорошою нормою, проте більшість людей спали набагато менше, що призводило до погіршення життєдіяльності та зменшувало продовжність самого життя. Аніка ж завжди спала максимально 7 годин і вважала це своєю, так званою, нормою. Дівчата в школі спали приблизно таку ж кількість годин. А тепер вона спала аж 9 або й всі 10 годин ! Який жах ! 

Джей на такі дії тільки посміхнувся. Він саме збирався на роботу, а перед тим, як і завжди, ходив на пробіжку, сонно шукаючи свої білі навушники. Щиро кажучи, тепер хлопець сумнівався чи показати Аніці як користуватися комп'ютером, а загалом інтернетом, було хорошою ідеєю. Тепер її не цікавили прогулянки містом чи пошуки своїх, так званих, земляків, які могли б тут бути. Зараз для Аніки інсуіав лише інтернет та його безкінечні новини. 

- В мене є для тебе хороша новина,- сказав він, на що Аніка відірвалася від монітора, очікуючи, що далі скаже хлопець,- Ти казала, що хочеш знайти роботу, щоб трохи підзаробити і я спитав своїх знайомих. Ліза сказала мені, що в ресторані її батька якраз шукають офіціантку. Як тобі ідея ?

- О, я читала про офіціантів. Це не так вже й складно. Я хочу спробувати,- одразу загорілася ідеєю Аніка. Вона одразу полишила інтернет та гугл і встала повністю готова рватися у світ. Проте Кенджі махнув рукою.

- Тоді я подзвоню в ресторан і попереджу, що ти прийдеш на розмову. Розкажеш їм, що хочеш працювати, що готова вчитися і все таке, думаю, тебе легко візьмуть.

- А це далеко ?- запитала з тривогою дівчина. 

- Ліворуч від бібліотеки хвилин 10, а потім на право і побачиш вивіску "Кенді Фолл", це сімейний ресторанчик, але доволі популярний у місті. Вони розкрутилися коли їхня старша дочка, Мері, почала знімати тіктоки про смачні страви у їхньому ресторані і все таке.

- Тіктоки ?- захоплено перепитала Аніка. Безсумнівно, таке слово вона вже зустрічала в інтернеті, але не надто звертала на нього увагу.

- Ці короткі відео на телефоні,- пригадав ій Кенджі, вказуючи на свій 13 айфон. 

- Ті що я дивилась на 20 хвилин ?- перепитала Аніка.

- Та ні, це ролики в ютубі, довгі, а ти дивилась тіктоки, короткі ролики, на пару секунд або хвилин.

- Дивний спосіб популярності, але гаразд,- пробурмотіла Аніка. Вона не уявляла собі який сенс можуть нести в собі подібні короткі фільми, але, здається, люди з цього світу такк полюбляли. 

- Підеш в ресторан на 14. Там вже починаються черги і старий Джек або його дружина Маргарет радо візьме офіціантку, а ти, Джею, не забудь подзвонити туди,- втрутилася з посмішкою Сара. Під час розмов з Джеєм вона виникала ніби нізвідки і навіть Аніка зі своїми навичками вартової не завжди помічала як ця жінка входить в кімнату.

- Подзвоню одразу по дорозі, я трохи поспішаю,- сказав хлопець, швидко завязуючи шнурівки на кросівках коли злощасні маленькі навушники вске таки було знайдено на м'якому кріслі за подушкою. 

І Аніка знову залишилася сама. Проте ій не бцло нудно,- вистачало лише сісти за комп'ютер і лишень трохи зануритися в інтернет як час летів неначе шалений. Здавалося, новини там ніколи не закінчаться.

Коли наступила 14 година Аніка вже стояла перед великими дверима "Кенді Фолл". Це місце вона уявляла більш простим, але ресторан виявився великим та гучним, будівлею зі скла й каміння, із доволі таки важкими дверима. За столиками вже сиділи цілі родини, а запах пахучок та свічок перемішався із запахом піци, кави і томатного соку. 

Дівчина увійшла в середину і її сміливість зовсім зникла. Надто багато шуму, голосів, запахів, битів музики, яка лунає неначе зі стін. Може, не варто було йти сюди самій ? Дурниці. Це всього лиш робота офіціанткою, не треба боятися і все вийде.

Аніка раптом скептично подумала про свій наряд,- чорні брюки та білу футболку. Всі навкруги сиділи в джинсах різних відтінків синього та голубого і дівчина було подумала чи не такий дрескод в це місце. Але якби це було так то Джей би точно попередив її.

Тому Аніка вдихнула і пішла далі, дійшла до барної стіки, за якою виднілися пляшки з алкоголем й зупинилася. Там поралася якась жінка,- вже не надто молода, в синій уніформі,- футболка та джинси й з міцно зв'язаними волоссям. Певний час вона не помічала Аніку, але коли втретє підняла голову і побачила, що дівчина дивиться на неї, то привітно посміхнулася і запитала :