Вартова снів

Розділ 17.

Валерія

Не відводячи від мене погляду, він ступив ближче. Його черевики зупинилися просто на купці сірого попелу, яка ще мить тому була моєю курткою.

Та що це за зброя така?..

Я перевела погляд із сірих пластівців під ногами на його обличчя:

— Ти… Ти що твориш, ненормальний?! — Випалила я.

— Вона надто нетипова для Морфеліуса й привертала зайву увагу. І нам зараз ні до чого тягати за собою зайве шмаття, — холодно відрубав цей вандал.

Алексіан лише спокійно дивився на мене, склавши руки на грудях. Від його незворушності мене трясло ще більше.

— Нас бачили тут. І нас шукатимуть. Тварюки, які гналися за тобою в провулку, а тепер коло особняка, не відступлять. І їх аж ніяк не зупинить те, що ти будеш переконувати себе, ніби все це марення. Ти так хочеш стати їхньою вечерею? Ну то наступного разу я не заважатиму.

Я ковтнула слину. Слова застрягли в горлі. Згадка про тіні й страшну бабцю миттю охолодила мій гнів, залишаючи по собі липкий страх.

— Позаминулої ночі тобі наснився сон, — продовжив принц. — Точніше, ти думаєш, що це був сон.

— Дуже вже узагальнене й дивне зауваження, знаєш. Усі бачать сни, тож якщо ти… — видихнула я.

— Ні, не всі, — різко обірвав мене він. — Деякі сни, а верніше те, хто їх бачить, означають набагато більше, ніж гадають у твоєму світі.

Алексіан зробив ще один крок уперед.

— У тому твоєму сні було дерево, золоті нитки, тіньові монстри й старий чоловік, який і викинув тебе із цього сновидіння. Так? — спокійно запитав він.

— Ваша Високосте! Ми марнуємо час, потрібно забиратися звідси, — озвався Люмар, який, як не дивно, весь цей час мовчки спостерігав за нами.

— Знаю, Ширкелю. Але наша нова знайома має розуміти, що її можуть цілком реально прикінчити.

— І схожі сни тобі снилися й раніше, вірно? — знову звернувся до мене принц.

Я зітхнула. Чіплятися за власні теорії щодо всього, що відбувається, більше не мало сенсу.

— Вірно… — промовила я, а тоді, глянувши йому в очі, додала: 

— Дивні сни я бачила ще з дитинства. Казкові ліси, моторошні прірви, дивні істоти… Я смутно все це пам'ятаю, бо роками намагалася забути. І роками спала взагалі без снів або просто не пам'ятала їх.

Я на мить замовкла, опустивши погляд на свої руки. Алексіан мовчки слухав, не перебиваючи. Навіть Люмар притих, швидко тріпочучи прозорими крильцями.

— Та один сон мені снився найчастіше… Довга нора під якимось старим великим деревом, якою я стрімко летіла вниз. Але ніколи не долітала до кінця. Аж до тієї ночі…

Я знову зробила невеличку паузу, а тоді підняла очі на принца.

— Хто той старець? І що це за страхітливі істоти?

— Той старець… — Алексіан на мить замовк.  — Він останній із чинних Вартових снів.

Я здивовано кліпнула.

— Вартових снів?

— Саме так. Ніхто достеменно не знає, скільки існує Царство снів. Воно з'явилося ще тоді, коли Морфей, володар сновидінь, дарував людству здатність бачити сни. Тоді і виникло й наше царство, та його серце — Прадуб сновидінь, а також перші мешканці Морфеліусу — маги сновидінь. За переказами, Морфей мав зв’язок зі смертною магинею Морфеліусу, і від цього союзу народилася дитина, від якої й бере початок рід Вартових.

Я мимоволі звела брови. Очевидно, помітивши мій здивований погляд, принц ледь помітно хмикнув.

— Так, я знаю, у вашому світі Морфей — лише міфологічний бог. Але він існує насправді.

— І що ж такого особливого в цих ваших снах? — обережно поцікавилася я.

— Не в самих снах річ, — втрутився гном. — Річ у тому, що далеко не все, що народжується у світі звичайних людей, має світле походження. Завжди знаходяться ті, у чиїх серцях і думках зароджується щось темне. Страхи, ненависть, заздрість, жорстокість, злі наміри… З часом усе це породило демонів снів — жахаріусів.

Я  відчула, як усередині розливається незрозуміла напруга.

— Вартові снів — єдині, хто здатен перетинати межу світів. Їхній обов'язок — оберігати Прадуб сновидінь і пробуджувати його силу, щоб він продовжував творити сни. Сила Вартових і сила Дерева нерозривно пов'язані між собою. Завдяки цьому люди отримують свої сни й можливість бачити нові. 

— Але у світі звичайних смертних Вартові особливо вразливі перед жахаріусами. 

— І це ще не все, — продовжив Алексіан. — Коли жахаріусу вдається в сни смертних він може пробратися крізь межу між світами. А там уже чинитиме те, на що його штовхає сама темрява, з якої він народився.

— Саме тому поруч із Вартовими завжди стояв королівський рід, — знову озвався люмар. —  Бо королівська кров наділена магією світла, здатною знищувати жахаріусів.

— Та попри це, жахаріуси прагнуть знищити саме рід Вартових навіть більше, ніж королівський, — додав Алексіан. — Бо жадають захопити владу над Прадубом сновидінь, а разом із ним — і саме джерело магії Морфеліусу. Адже без Вартових нікому Прадуб ослабне. 

Я повільно перевела погляд з одного на іншого, намагаючись осмислити почуте.

— Гаразд… А до чого тут я?

— На жаль, нинішній Вартовий, його верховність Елізар, уже втратив значну частину своєї колишньої сили. Він старіє, і його магія поступово слабшає. А серед інших нащадків роду Вартових досі ніхто не почув поклику снів. — Відповів мені люмар.

Я здивовано кліпнула.

— Зачекайте. Ви ж кажете що нащадки є. То у цього вашого старця, судячи з усього, є діти? Чому ж магія не перейшла до когось із них?

—Так.  У нього є донька Амаріс, і онука від неї — Камілла. Їй якраз має виповнитися двадцять, а саме до цього віку зазвичай проявляється дар Морфея. Усі вважали, що саме вона стане наступною Вартовою. Але у Верховного був іще син…

Люмар на мить замовк.

— Валеріус, — нарешті промовив він.

Щось підозріло ворухнулося в мене всередині.

— Валеріус? — перепитала я.

— Багато років тому жахаріуси вбили його, бо він ослухався батька затримавшись у твоєму світі. На той час Дерево вже прийняло його, і він мав стати наступним Вартовим та прийняти пост від батька… Та не встиг. Як і не встиг залишити по собі нащадків. Принаймні так ми думали до цієї миті, Валеріанно, — відповів Алексіан, вдивляючись у моє обличчя.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше