Ваміт. Особливо обдаровані

Глава 16

Звіт лежав посеред столу. Ярина вже двічі перечитала першу сторінку, хоча після другого абзацу їй щоразу хотілося знайти Аелінові якесь заняття, яке не передбачало письма. Нічні пригоди були викладені докладно, послідовно й з такою повагою до точності, що за потреби куратор міг би відновити весь їхній маршрут, розрахувати збитки й виписати штрафи, не виходячи з кабінету.

Біля нижнього краю аркуша виднілися чотири маленькі дірочки.

— Тобто тепер він хоче ходити з нами, — підсумувала вона, відкладаючи папери. Діоніс кивнув, а Жак, який сидів поруч із братом на дивані, поквапився додати: — Але ми нічого не обіцяли. Сказали, що треба обміркувати.

— Ти хотів обіцяти, — уточнив Діоніс, відкидаючись у кріслі.

Жак невдоволено глянув на нього. — Я збирався уточнити умови.

— Ти вже набрав повітря, щоб сказати «домовилися».

Жан повернувся до брата. Кілька секунд вони дивилися один на одного, тоді старший Донгарт забрав зі столу звіт і обережно перегорнув сторінку. — Добре, що хоч цього разу спочатку принесли документи, — пробурмотів він, перевіряючи останній аркуш. — А то могли б і нас усіх у навантаження пообіцяти.

У вітальні першого курсу, крім них, нікого не було. Більшість студентів роз’їхалася на канікули, і тепер можна було зайняти одразу обидва дивани, не прибирати ноги з низенького столика й обговорювати проникнення до навчальної частини без ризику, що хтось почне давати поради. Ярина ще вчора вважала б таку розмову достатньою причиною піти до себе. Сьогодні її найбільше цікавило, чи кіт часом не залишив собі копію.

— Він фамільяр Рована, — нагадала Ільса, влаштовуючись зручніше. — Ми беремо його із собою, а куратор потім дізнається все ще до нашого повернення.

— Він сказав, що може помовчати, — заперечив Жак. — Бо Рован не дає йому розгулятися на своїй території.

Гриць, який досі мовчки розглядав сліди пазурів, підняв голову. — А що він має на увазі під «розгулятися»?

Жак повагався. У приймальні це питання здалося йому менш важливим, ніж звіт під котячою лапою. Тепер, коли папери були в них, невизначеність починала дратувати.

— Оце й треба буде з’ясувати, — визнав він. — Увечері прийде — спитаємо.

Ярина потерла скроню. Їй досі не подобалося, що тепер до їхніх справ долучався хтось, хто міг будь-якої миті повернутися до куратора. З іншого боку, Скреґ уже знав про звіт, бачив хлопців у приймальні й чомусь дозволив їм піти. Якби хотів здати, вони зараз навряд чи сиділи б тут.

— Якщо домовлятися, то щоб мовчали всі, — сказала вона. — Ми не розповідаємо, куди він із нами ходив, він — що ми там робили. І спочатку з’ясовуємо, чого саме йому хочеться. Бо я більше не збираюся серед ночі дізнаватися, що комусь для повного щастя бракує ще десяти фургонів мармуру.

Жан скривився, але сперечатися не став. Аелін тим часом підтягнув звіт ближче й вирівняв загнутий кутик. — Домовленість варто сформулювати без двозначностей, — пролунало над столом. Жак одразу пожвавішав. — Оце правильно. І про комерційну таємницю теж. Надалі всі наші розрахунки залишаються між нами.

Ярина глянула на Аеліна. Тонкі пальці на мить завмерли на папері, тоді звіт було обережно відсунуто до середини столу. Вона не стала нічого додавати. Зрештою, біля розкладу сьогодні теж хтось стояв на стрьомі.

Ільса вже відкрила рота, коли перед нею спалахнув магічний вісник. Майже одночасно другий з’явився біля Ярининого плеча. Дівчата перезирнулися. Ярина простягнула руку першою, дозволяючи повідомленню розгорнутися, пробігла очима кілька рядків і повільно опустила долоню.

Ще вчора вона думала, що після нічного заробітку можна буде трохи видихнути.

— Що там? — запитав Діоніс, помітивши її обличчя. Ярина перечитала повідомлення, хоча нічого нового в ньому вже не з’явилося. — Можемо не виходити на роботу. Більше взагалі.

Ільса мовчки кивнула, дочитуючи власний вісник. Магічне світло згасло, залишивши по собі порожнє місце над столом. Кілька секунд ніхто не говорив. Потім Гриць обережно посунув до дівчат тарілку з печивом, яку приніс із вечері.

Ярина взяла одне радше для того, щоб зайняти руки. Тринадцять злотих, зароблених за ніч, нікуди не поділися, але тепер доведеться розтягувати їх невідомо на скільки. Новий підробіток ще треба знайти. Навчання скоро відновиться, часу стане менше, а рахунки академія виставлятиме з колишньою сумлінністю.

— Отже, з фірмою треба поспішити, — сказав Жак.

Жан повернув до нього голову й ледь помітно насупився. Молодший Донгарт відповів йому коротким поглядом, який Ярина вже навчилася впізнавати. Зазвичай після такого з’ясовувалося, що брати щось обговорили заздалегідь, але найцікавішу частину залишили на потім.

— З якою фірмою? — запитала вона.

Жан зітхнув і посунувся на край дивана. — Ми з братом думали над нашими нічними напрацюваннями. Якщо оформити патенти, це може приносити добрі гроші. Не лише за ремонт. Самі закляття, схеми…

— Академія привласнить їх раніше, ніж ми дійдемо до патентного бюро, — перебила Ільса. — Зі студентами там навіть розмовляти не стануть.

— Зі студентами — ні, — погодився Жак, нахиляючись до столу. — А з фірмою — стануть. Працювати в наймі нам не заборонено. Маман оформить справу, ми семеро будемо працівниками, а патенти до нашого випуску оформлюватимемо на фірму. Після — передамо кожному права на власні розробки або частку в спільних.

Жан кивнув, одразу переходячи до подробиць: — Це треба від початку прописати в документах. Хто над чим працював, кому яка частка належить і коли права мають перейти до авторів. Поки нашими справами може зайнятися сімейний нотаріус. Як почнемо заробляти — наймемо для фірми окремого.

Ярина перестала крутити печиво в пальцях. Думка їй подобалася. Навіть надто. Можна було виконувати замовлення, отримувати гроші й поступово розраховуватися з академією, замість того щоб щоразу вигадувати, як підробити без зайвих запитань. Вона вже майже дозволила собі уявити це життя, коли знову помітила, як Жан дивиться на брата.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше