31 Влад

На щастя, Лері стало значно краще і ми з нею навіть змогли разом приготувати їсти.

Вона буквально врятувала мене від страшної кулінарної катастрофи.

Як це було не дивно, але мені навіть трохи сподобалося ось так готувати страви разом із Лерою.

Після того, як ми поїли, Лера пішла до себе в кімнату, щоб відпочити. Хоч дівчина і дуже старанно запевняла мене у тому, що з нею вже все добре і я можу спокійно їхати на роботу, я вирішив залишитися вдома і попрацювати у себе в кабінеті.

Саме туди я поспішав, коли побачив у вітальні на дивані рожевого ведмедика Кармайкла.

Схоже, що Валерія вчора забулась його тут.  Впевнившись у тому, що вона у себе в кімнаті, я прихопив іграшку із собою, щоб краще його роздивитися.

Можливо те, що Стас назвав його Кармайклом було лише звичайним збігом, але я все ж вирішив перевірити цього рожевого ведмедя.

Зайшовши до себе в кабінет, я замкнув двері. Я взяв ведмедика і підійшов з ним до вікна, аби краще його роздивитися.

З першого погляду це була звичайнісінька кумедна іграшка. Я навіть старанно помацав його і роздивився з усіх боків.

Важко зітхнувши, я вже збирався облишити цього рожевого Кармайкла у спокої, коли мені здалося, що одне око у нього трішки темніше за інше.

Пригледівшись, я в цьому упевнився. У ведмедика і справді очі були різного кольору. Вони майже не відрізнялись і якби я уважно не приглядався до нього, стоячи біля вікна, то і не помітив би цього.

У мене з'явились деякі підозри і я вирішив пошукати в інтернеті якусь інформацію про  іграшки - шпигуни із вмонтованими у них камерами.

Те, що я прочитав ще більше переконало мене у тому, що Кармайкл - це іграшковий шпигун.

Це відкриття дуже мене здивувало. Навіщо Стас подарував своїй коханій дівчині таку іграшку?