Ранок неділі увірвався до кімнати м'яким, золотавим світлом. Повітря у спальні було густим, просякнутим ароматами вчорашнього вина, терпкого чоловічого парфуму з нотками бергамоту та запахом двох розпалених тіл, що всю ніч спліталися в єдине ціле.
Елізабет повільно розплющила очі. Вона не відчувала втоми, хоча вони заснули лише під ранок. Навпаки, кожна клітинка її тіла пульсувала від неймовірної, п'янкої легкості. Вона обережно, намагаючись не робити різких рухів, повернула голову на подушці.
Поруч спав Шон. Його світле, злегка розкуйовджене волосся падало на лоб, а дихання було глибоким і розміреним. Білосніжне простирадло сповзло до його талії, відкриваючи ідеальну лінію плечей і широкі груди, що рівномірно здіймалися уві сні. Ліз затамувала подих, щоб не сполохнути цю мить. Вона вдивлялась в його спокійне обличчя, ці красиві риси обличчя, це мускулисте тіло.
На її губах розцвіла м'яка щаслива посмішка. Для неї ця ніч стала магією. Зламним моментом. Тим самим феєрверком, іскрою, яку вона так довго шукала на безглуздих побаченнях, і яка, виявляється, весь цей час чекала на неї в обіймах найкращого друга. Вона дивилася на нього вже зовсім іншими очима. Це більше не був просто Шон-бабій. Це був її чоловік. Її кохання. Серце тріпотіло в грудях, як пташка, окрилене надією на те, що після такого космічного злиття їхнє життя вже ніколи не буде колишнім.
Від її пильного, гарячого погляду Шон почав прокидатися. Його густі вії здригнулися, і він повільно розплющив очі. Кілька секунд він фокусував погляд, звикаючи до світла, а потім зустрівся з її теплими, карими очима.
На обличчі Шона повільно розпливлася тепла посмішка. Він перевернувся на бік, відкрито милуючись нею.
Його внутрішній світ у цю мить був абсолютно спокійним і задоволеним. Секс був просто вибуховим. І він навіть не очікував, що з Ліз у ліжку може бути так гаряче і без гальм. Просто чисте задоволення з людиною, з якою йому максимально комфортно.
- Доброго ранку, сонце, - його голос після сну був ще хриплим. Він ліниво простягнув руку і намотав пасмо її темного волосся на палець. - Ніч була просто дивовижна.
Елізабет відчула, як від цих слів її серце забриніло. Вона подалася трохи вперед, її очі засяяли ще яскравіше.
- Так… Це було неймовірно, Шоне. Я навіть не думала, що…
- Я теж! - перебив він її, щиро і безтурботно сміючись. - Я б ніколи в житті не міг подумати, що між друзями може бути такий неймовірний, відпадний секс! Знаєш, Ліз, ми з тобою відкрили дещо прекрасне. Жодних зобов'язань, жодного виносу мізків. І якщо ти знову захочеш переспати зі мною ось так, по-дружньому - щоб зняти стрес або просто розвіятися - тільки скажи. Я своїй найкращій подрузі ніколи не відмовлю.
Ці слова впали в простір спальні, як важкі бетонні блоки.
На долю секунди світ навколо Елізабет зупинився. Її мозок відмовився сприймати почуте. По-дружньому? Секс між друзями? Зняти стрес?
Вона фізично відчула, як та кришталева мрія, яку вона плекала останні години, з тріском розбилася на тисячі гострих уламків, розрізаючи їй грудну клітку зсередини. Дихання перехопило. Холодний, липкий жах і нищівне розчарування миттєво витіснили з її вен усе тепло. Вона дивилася в його блакитні очі, які світилися грайливою несерйозністю, і розуміла: для нього нічого не змінилося. Абсолютно нічого. Вона просто перейшла з категорії «найкраща подруга» в категорію «подруга, з якою зручно спати». Жодного кохання. Жодної взаємної симпатії. Вона була просто ще однією галочкою в його нескінченному списку, тільки з привілеями відсутності драм.
Елізабет відчула, як до горла підступає гіркий, задушливий ком. Їй хотілося закричати. Хотілося вдарити його кулаками в ці ідеальні груди, хотілося розридатися прямо тут, згорнувшись калачиком. Але її гордість, остання захисна лінія, спрацювала рефлекторно.
Вона натягнула на обличчя посмішку. Вона намагалась зіграти максимально досоовірно, щоб навіть Шон повірив.
- Так… - її голос ледь здригнувся, але вона швидко взяла себе в руки. Вона відсторонилася, вивільняючи своє волосся з його пальців, і сіла на край ліжка, ховаючи обличчя. - Це був… чудовий дружній секс. Ти правий. Відмінна розрядка.
- Я ж казав, що я бог у цих справах, - самовдоволено хмикнув Шон, закидаючи руки за голову. - Тепер тобі не треба буде ходити на побачення з тими ідіотами з Тіндера, коли тобі просто захочеться розслабитися. У тебе є ексклюзивний абонемент.
Кожне його слово було як цвях, що забивали в її живу душу. Його цинізм і абсолютна емоційна глухота зараз ранили сильніше за будь-яку зраду.
- Я зроблю нам каву, - різко кинула Ліз, підхоплюючи з підлоги свою сорочку і поспіхом натягуючи її на голе тіло. Вона навіть не подивилася на нього, просто вилетіла з кімнати, відчуваючи, що якщо залишиться там ще хоча б на секунду, то розплачеться вголос.
Кухня зустріла її ранковою тишею і холодним кахлем під босими ногами. Ліз сперлася обома руками на мармурову стільницю, схилила голову і шумно втягнула повітря. Її плечі тремтіли. Вона заплющила очі, намагаючись зібрати себе до купи. Вона не мала права плакати зараз. Не перед ним. Тільки не перед ним. Вона увімкнула кавомашину, шум якої хоч трохи заглушив гул у її вухах. Вона механічно дістала дві чашки, намагаючись дихати глибоко, на рахунок. Вдих, два, три, чотири. Видих.
Через десять хвилин на кухню спустився Шон. На ньому були лише вільні спортивні штани, що низько сиділи на стегнах. Він був розслаблений, сповнений енергії.
Ліз мовчки простягнула йому гарячу чашку чорної кави. Її обличчя було непроникним.
- Дякую, принцесо, - він зробив ковток, примружившись від задоволення. - Які плани на сьогодні? Можемо замовити піцу, повалятися під якийсь легкий фільм, а потім… повторити нашу «ідилію».
- Мені потрібно терміново додому, - рівним, як натягнута струна, тоном сказала Елізабет, ставлячи свою недопиту каву в мийку.
Шон зупинився з чашкою біля губ. Його брови здивовано поповзли вгору.
#4419 в Любовні романи
#1949 в Сучасний любовний роман
#1199 в Жіночий роман
Відредаговано: 30.09.2026