Розділ 1

Вузька смужка сонячного світла пробилася крізь щілину у масивних шторах невеликої спальні, розрізаючи задушливу напівтемряву. Повітря у кімнаті було важким, просякнутим терпким запахом чоловічих та солодких жіночих парфумів, з легкою ноткою алкоголю.

Шон повільно розплющив очі, мружачись від сліпучого променю. Його тіло, ідеально виліплене годинами тренувань, розслаблено потопало в білосніжних простирадлах. Він лежав на спині, напівголий, прикритий зім'ятою ковдрою лише нижче пояса. Голова злегка гула, нагадуючи про вчорашній галасливий бар, неонові вогні та міцне віскі.

Повільно, майже ліниво, він повернув голову вбік. Поруч лежала дівчина. Її довге світле волосся хаотично розсипалося по його улюбленій подушці, нагадуючи, що додому він повернувся не один. Вона лежала до нього спиною, абсолютно оголена, прикрита лише краєм ковдри, що ледь сягала її талії. Його погляд байдуже ковзнув по її витонченій спині, зупинившись на невеличкому татуюванні між лопатками - акуратний півмісяць, обплетений дрібними квітами. Красива фігура, гарна шкіра. Але він навіть не намагався згадати її ім'я. Для нього це була просто чергова безіменна ніч, ще один епізод у його нескінченному серіалі випадкових зв'язків.

Він підняв свою ліву руку, закладаючи її за голову. На міцному, підкачаному біцепсі та передпліччі чорнилом було вибите його власне бачення часу і простору - масивне татуювання на всю руку, що починалося з великої троянди вітрів у вигляді компаса, переходило у деталізований кишеньковий годинник з римськими цифрами та відкритим механізмом із шестернями, і закінчувалося внизу вишуканим пісочним годинником. Це була його філософія. Час швидкоплинний, а йому так багато потрібно встигнути. Жити на повну, жити красиво.

На шиї з правого боку виднілося ще одне тату – чіткі, гострі геометричні лінії, що нагадували крило птаха. Ці малюнки були на тільки для краси, а й попередженням для світу про те, ким він є: сексуальним, брутальним, цинічним. І недосяжним для справжніх почуттів. Після того пекла, яке він пройшов у студентські роки з дівчиною, що витягнула з нього всі сили своїми маніпуляціями, тотальним контролем та істериками, він прийняв рішення. Жодних глибоких стосунків. Жодних прив'язаностей. Тільки секс, тільки поверхнева гра.

Він потягнувся до тумбочки і взяв телефон. Екран загорівся: час збиратися на роботу. Шон хмикнув, швидко відкрив месенджер і звично набрав коротке повідомлення. Він не задумувався над словами, все було звичним. Відклавши телефон, Шон заклав обидві руки за голову. На його щоках з'явилися глибокі ямочки від легкої, задоволеної посмішки. Він заплющив очі і почав чекати.

Рівно через п'ятнадцять хвилин у коридорі почувся тихий, ледь вловимий звук - ключ м'яко провернувся у замку. Вхідні двері тихо рипнули. Шон подумки почав відлік, його серце забилося в ритмі звичної, але від того не менш захопливої гри.

Двері до спальні різко відчинилися.

На порозі стояла Елізабет. Струнка, смаглява брюнетка з розкішним темним волоссям, що м'якими хвилями спадало на її плечі. Її великі, виразні карі очі зараз випромінювали таку лють, що будь-хто інший злякався б до смерті. Вона завмерла на мить, переводячи погляд з Шона на дівчину в ліжку, її обличчя скривилося від шоку і «нестерпного болю».

- Шон?! - її голос зірвався на пронизливий, істеричний крик, що розрізав ранкову тишу, наче лезо. - Ти що, знущаєшся з мене?! Знову?!

Дівчина в ліжку підскочила, наче від удару струмом, в жаху натягуючи ковдру до самого підборіддя. Її очі стали розміром з монети.

- Ліз, люба, я все поясню… - Шон миттєво включився в роль, зробивши винувате обличчя.

- Замовкни! Який же ти бабій! Ненавиджу тебе! - Елізабет зробила крок уперед, вказуючи пальцем на перелякану білявку. - А це що за шльондра в нашому ліжку?! Як ти міг мені зраджувати?! Все, я більше цього не терпітиму. Я йду від тебе!

Незнайомка не стала чекати розв'язки цієї драми. Зрозумівши, що опинилася в епіцентрі розбірок розлюченої дівчини та її невірного хлопця, вона в паніці зіскочила з ліжка. Хапаючи свій одяг прямо з підлоги, вона з приглушеними вибаченнями прожогом вискочила зі спальні. Через хвилину в коридорі гучно грюкнули вхідні двері.

Як тільки звук її кроків стих на сходах, напруга в кімнаті миттєво випарувалася. Театральна маска злетіла з обличчя Елізабет. Плечі, щойно напружені від «гніву», полегшено опустилися. Вона з важким, глибоким зітханням підійшла до ліжка і розслаблено сіла на зім'ятий край, навіть не дивлячись на Шона.

- Вдягайся. Нам скоро виходити, робочий день скоро почнеться без нас, - спокійним, навіть трохи апатичним тоном сказала вона.

Шон відкинув ковдру, без краплі сорому демонструючи своє ідеальне, рельєфне тіло, і потягнувся, як великий кіт.

- Навіщо вдягатися? Я ж божественно гарний, Ліз. Думаю, якщо я прийду в офіс у такому вигляді, жіноча половина колективу нарешті почне працювати з натхненням. А мені за це ще й премію дадуть.

Елізабет лише злегка закотила очі. Вона настільки звикла до його нарцисизму, вульгарних жартів і самовдоволених коментарів, що вони давно стали для неї просто фоновим шумом.

- Твоя «божественність», Шоне, цікавить лише тих наївних пташок, яких ти клеїш в барах ночами. Йди в душ. Я зроблю каву.

Вона підвелася, залишаючи за собою ледь вловимий, такий знайомий йому аромат вишні та мигдалю, і вийшла з кімнати.

Холодна вода швидко змила залишки сну. Шон стояв під душем, по його тілу збігали струмки гарячої води, ванна кімната швидко заповнилась густим паром…

Елізабет була ідеальною подругою. Його рятівницею в безкінечних іграх з дівчатами. Коли він вийшов на кухню, обмотавши стегна лише одним білим рушником, що ледь тримався на його вузькому тазі, він сподівався побачити хоча б швидкоплинний погляд захоплення. Зрештою, він знав, як діє на жінок його прес і краплі води, що залишилися на тілі.

Але Елізабет спокійно сиділа на кухні, задумливо дивлячись у вікно, і маленькими ковтками пила гарячий американо.