Всі 10 частин

ій

Всесвіт подій – 2316

Команда – NATUA

• Ось ми і знову тут, на початку нової історії вже відомих чи недуже особистостей, де як по традиції головна героїня – Ася та ???, так стоп! А хто ще ? Вилетіло з голови так що доведеться нам разом дізнатися хто ця особистість.

Місто – Мікелія

Розділ перший

«Початок шляху»

• Був звичайний день наша головна героїня як завжди поралась в себе на городі вирощуючи їжу для того щоб пережити ще один тяжкий рік але вже коли Ася закінчила поратись в городі, до неї підійшов її батько

 Тато – Асю підійди-но сюди

 Ася – щось сталося татусю?

 Тато – нажаль так, як ти вже могла помітити кожен рік нам живеться все складніше й складніше

 Ася – це правда але до чого ти ведеш татусю ?

 Тато – У нас маєток потребував те щоб ми видали тебе й за це вони нам будуть давати кошти в достатній кількості аби спокійно та комфортно проживати 

 Ася – Але татку а що буде зі мною ?

 Тато – нажаль я не знаю, але якщо ми це не зробимо то в нас тебе силою заберуть.

 Ася – але татку я не хочу покидати вас 

 Тато – Ась *стає на коліно* якщо ми не зробимо то тоді твоя мама може померти без цих коштів, та подумай про своїх молодших братика та сестричку

 Ася - *глибокий вдих* тобто якщо я піду й здамся в Маєток то тоді матуся одужає?

 Тато – скоріш за все так

 Ася - *задумалась і вирішила* я згодна *тяжких видих*

 Тато - *обнімає Асю з усією любов’ю* готуйся вже в вечері вони приїжджають 

• Решту частину дня Ася була геть не своя вона просто ходила дивилася на свій дім на город і згадувала всі гарні моменти які були в неї з ними пов’язаними, її перші кроки,  її перше посаджене зернятко в городі, веселі дні коли вона грала з молодшими братом та сестричкою, і ось вже почало вечоріти і з далеко почала виднітися кінна упряжка яка їхала за нею 

 Тато – Ти готова?

 Ася – так тату

• Тато з родиною в останній раз попрощалися з Асею, а потім, з карети вийшла панянка з котячими вушками та запросила до карети нашу головну героїню після чого вони вирушили в подорож до маєтку який знаходився в місті «Ґілтія» до якого дорога триває 5 днів ось так і починається нове життя нашої героїні, і от що відбувалося в кареті …

 Ася – емм…  доброго дня тітонько

 Неко жіночка служанка – привіт Асю, може ти хотіла щось запитати чи поговорити?

 Ася - *Ася через скромність і стрес промовила лишень одну фразу – угу*

 Неко жіночка служанка – що тебе цікавить Асю ?

 Ася – так.. є одне, а як вас саме звати?

 Неко жіночка служанка – мене звати ..

 Неко жінка служанка – Вибачаюсь що не одразу представилася мене звати Ліа

 Ася : приємно познайомитися Ліє 

 Служанка Лія : мені також дуже приємно познайомитися з вами Асю

 Ася – приємно познайомитись.. але в мене ще одне запитання

 Ліа – І яке ж ?

 Ася – а що то за чолов’яга в кінці карети? 

• В цей момент Ася та Ліа повернули голову в сторону чолов’яги який собі зі спокійним виразом обличчя сидів та читав якусь книгу

 Ліа – а, так це наш колега дворецький  його звати Сен він як і я з раси кішко людей

 Ася – Але де його вушка та хвостик?

 Ліа – його вушка під його циліндром а хвостик… *кхм* о а поглянь!

 Ася – що там?

 Ліа – От ми під’їжджаємо до одної із зупинок 

 Ася – зупинок? А скільки їх всього ще буде?

 Ліа – нуу зараз поглянемо *щось бубонить бід свій носик* ага ну ще приблизно 2-3 зупинки а потім нам перейде ця пересісти на інший транспорт.

 Ася – а на який?

 Ліа – вибач але я не можу тобі сказати.. і запам’ятай 1 річь

 Ася – яку?

 Ліа – в усього є вуха та очі

 Ася – і як це розуміти?

 Ліа - колись зрозумієш 

• Після цього вони і на далі розмовляли але більшій ступіні про всяку буденність, і робили вони це ще десь хвилин 20 

 Ліа – Асю поглянь а он і наша перша зупинка

 Ася – а навіщо нам робити зупинки? 

 Ліа – ну коням теж потрібен відпочинок

 Ася – зрозуміло

 Ліа – до того ш потрібно поповнити деякі припаси 

 Ася – а це випадково не те місто?

• Вони обидві повернулися і глянули у віконце карети й побачили невеличке місто 

 Ліа – так це воно

 Ася – а як це селище називається?

 Ліа – а це невеличке місто називається Марсель

 Ліа – чи не бажаєте ви прогулятись трохи ним ?

 Ася – я то?

 Ліа  - а ви бачите ще когось?

 Ася  - а хіба ви не зверталися  до  містера Сена?

 Сен – я повністю впевнений що ця не вихована кішка зверталася саме до вас пані

 Ліа - *скрипучи зубами* це ти про мене блохастий?

 Сен – давай тільки не при молодій пані 

• Нашій молодій пані Асі на момент цього оповідання всього близько  13

 років

 Ліа – хоч в чомусь ти правий 

 Ася – вибачаюсь якщо здамся не увічливою, але мені здається що ви не дуже ладите між собою 

 Сен – вам не здається молода пані 

 Ліа – Сен от завжди ти такий безтактний 

 Ліа – а що до вашого спостереження молода пані, так в нас з Сеном є невеликі розбіги в наших поглядах 

• Після цих слів всі хто сиділи в кареті відчули те що карета зупинилася

 Ліа - *визирнувши з віконця карети* чому ми зупинилися кучере?

 Кучер – чому-чому бо зупинка

 Ліа – а чому ви не попередили ?

 Кучер – я вам що повинен казати про свій кожен подих?

 Ліа – ви хочете щоб я поставила 2 зірки?

 Кучер – ні-ні-ні вибачаюся в наступний раз я вам обов’язково попереджу

 Кучер - *бубонить собі під носа* дідькова система зірочок навіщо її взагалі ввели ?

 Ліа – ти щось сказав?

 Кучер – ні пані

 Ася : Ліа можна тебе називати Лія ?