В пошуках кохання

Глава 7

Ми вже всі стоїмо щоб поїхати до Парижу, всі радісні, всі дуже чекають цієї подорожі. Та виходить містер Херемвел і всі надії він руйнує.
– Гарна новина, ми їдемо до Праги– всі були здивовані і одночасно засмучені. Звичайно вони хотіли поїхати до Парижу.
– На мене не дивіться– каже інший вчитель
–  Так дзвонив тур - агент, наш тур продовжено, чули б ви нашу розмову, я їм таке влаштував
– я чув як він плакав– каже інший вчитель.
Ми підійшли до нашого нового автобусу 
– Як вам наш новий транспорт– каже містер Херемвел. Всі як побачили  новий автобус були в захваті.
                                         ***
Ми проїжджали мідні Альпи в Австрії, тут було так красиво. У мене даже немає слів як тут красиво. Я ж сиділа біля ЕмДжей а на весь автобус кричав Флеш щось розказував своїм підписникам.

Через деякий час ми зупинились щоб сходити до туалету. Всі вже вийшли із автобусу, і пішли шукать де туалет. Я вже виходжу із туалету і бачу що на дворі стоять Пітер і Бред і шось кричать. Але вони мене не бачать і я чую їх діалог.

–Чувак я тебе не засуджую, хочеш підмутити із якоюсь європейською чувихою, я ж не проти, на здоров'я – каже Бред, стоп шооо!!
– ні я не, все було не так, чесно– Виправдовується Пітер
– Слухай я не можу вдавати що нічого не бачив, я знаю що ти сохнеш за Мішель це очевидно– і моє серце пропускає удар– проте і я також
– Бред почекай хвилинку, не показуй їй цю фотку не треба– просив Пітер
– сорян чувак, я мушу, хай знає усе– і Бред пішов, а Пітер обернувся і побачив мене. Я вже ледве тримала сльози які так і хочуть потекти.
– Алі, стій ти не так все зрозуміла... – але я вже пішла
                                       ***
Ми вже їхали, мені було якось не дуже, я не могла поплакати хотя дуже хотіла, інколи так хочеться закритися від усіх і просто слухать музику і думать про щось.

Але мені допомагала із моїм поганим настроєм ЕмДжей хоть я їй і не розказала що зі мною але вона зрозуміла що краще не питать.

Ми із нею розмовляли і я відволікалась від тих поганих думок. Вона мені розповідає цікаві факти про різні країни, і це звучить від неї дуже прикольно і захоплююче. Але незабаром наш автобус занесло і ми чуть не повалились з гори. А містер Херемвел почав кричать
– Пітер а ну сядь і пристибнись негайно – кричить містер Херемвел
– гляньте там гірські козлики– показує нам пальцем
– що справді?– і всі повернулися в ту сторону де мають бути козлики, але їх там не було
– щось я їх там не побачив – каже містер Херемвел.
– сховались мабуть– каже Пітер, він дихав дуже глибоко і волоси були розкуйовдженими, все це дуже дивно
– Пітер ти гадаєш що ніхто не помітив? – Каже Бетті
– що?– він напрігся
– та твій новий лук щось неймовірне, правда любий– каже Бетті
– Так– каже Нед

До нас підійшов Бред і хотів показать фотку Пітера але не знайшов, і мені показалось це дивним.
– я не розумію, вона була тут, це дивно 
– Так це дуже дивно– кажу я і дивлюсь на Пітера а він на нас. І я зрозуміла що це він щось зробив
– Ага – каже ЕмДжей 
 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше